«У світлі світляків» – історія про світло людських сердець
Крисюк Тетяна
02.03.2019
«Не знаєш, що робити, – іди до бібліотеки»
Уявіть собі світ, у якому дітям не потрібно ходити до школи, вміти писати кульковою ручкою, читати книги, спілкуватися з батьками й однолітками. Їхнє життя вміщається у маленькому планшеті, котрий вони не випускають з рук ні вдень, ні вночі. Багато хто мріє про таке «ідеальне» життя. Та чи дійсно воно таке класне, як може здатися на перший погляд? І що буде, якщо раптом Інтернет зникне? Такого не буває, скажете ви. А от і буває.
У світі Єви-Лізи
Розпочинається книга знайомством із Євою-Лізою – щасливою і безтурботною дівчинкою, котра весь вільний час проводить вдома. А все тому, що їй дуже пощастило з батьками.
«Її батьки були переконані, що вона не почує нічого цікавого від учителів, які навіть не вміють досконало користуватися пошуковими системами і змушують дітей писати на папері. Неймовірно – писати! Ручкою! На папері! Та це ж просто в голові не вкладається!».
Єва-Ліза днями сидить на шкіряному дивані, втупившись у планшет. Поруч у навушниках її мама. Вони мирно співіснують, через месенджер обмінюються посиланнями на магазини. І, напевно, жили б вони так довго і щасливо, та якось сталося щось дивне.
«Світло вдома нервово блимнуло і зникло».
Зону комфорту Єви-Лізи порушено. Вона мусить щось робити. Тільки от що саме, вона не знає. Якби був інтернет, можна було б запитати поради в Google. Але на екрані планшета – цифровий динозавр, тож їй доведеться щось вигадувати. Вперше за багато років Єва-Ліза опиняється на вулиці.
«… широчезне безкінечне небо, повільно повертаючись по колу, нависало над нею недосяжною синьо-чорною сферою, перетнутою навпіл Чумацьким Шляхом, наче холодним струмком».
У світі Тіма всезнаючого
Якщо ви думали, що всім пощастило, як Єві-Лізі, то ви помиляєтеся. Дехто все ж до школи ходить. Наприклад, Тім. Із ним дівчинка познайомилась на вулиці. Тім планшета не має, але має знання, котрі почерпнув у бібліотеці, читаючи «правильні» книги. Єва-Ліза також володіє певною інформацією. Вона знає, «коли вмикаються і вимикаються вогні Ейфелевої вежі, скільки електрики потрібно, щоб сяяв нічний Лас-Вегас». Однак знань, які вона могла б використати з користю для себе або для когось, вона не здобула.
Тім стає для Єви-Лізи провідником у фентезійний світ, про існування якого вона навіть не здогадувалася. Водночас він не насміхається над її неосвіченістю, хоча сам у школі потерпає від кпин і образ. Хлопець ввічливо відповідає на всі запитання повелительки планшета, знайомить з найближчими друзями, веде на екскурсію до бібліотеки.
Дивним чином за короткий проміжок часу йому вдається зруйнувати світобачення Єви-Лізи. У якийсь момент дівчинка бере до рук книгу і починає читати. Виявляється, вона так мало знає про світ, у якому живе.
«Єва-Ліза, може б, і хотіла йому пояснити, але як поясниш те, чого ніколи досі не відчувала… Її вчили лише користуватися інтернетом і пультом від телевізора, мікрохвильовкою і пральною машиною, але ніколи не вчили відчувати! Ніколи не вчили любити, дружити, обіймати, тримати когось за руку, співпереживати, допомагати».
Таким чином Тім доводить, що книги читають зовсім не диваки, а розумники, які вміють бачити те, що не під силу розгледіти людям-планшетам. Згодом цю тезу підтвердить ще один герой – юний айтішник Макс, який приєднається до Єви-Лізи та Тіма. Втрьох вони спробують врятувати світ від непроглядної темряви і краху, щоб повернути зв’язок і світло. Та чи під силу їм це?
Замість моралі
Уявити сучасний світ без смартфонів та інтернету неможливо. Та й, напевно, не потрібно. Та чи можна уявити світ без книг? Звісно, ні. І фентезійна історія «У світлі світляків» вкотре вам про це нагадає.
Авторка пронизує її цікавими термінами та поняттями, іменами відомих поетів та письменників, вставками з літературних творів. Таким чином, читаючи цю книгу, підлітки (або дорослі) можуть використовувати планшет за призначенням – для пошуку додаткових відомостей, наприклад, про летаргічний сон Гоголя або діяльність NASA.
Також ця книга нагадає юним читачам, що дружба – важлива складова людського існування; що не можна зневажати бідних, розумних або неосвічених – їм потрібна любов і підтримка; що знання – це сила, а незнання – тьма.
Однак дорослим теж є що почерпнути з цієї книги. Інколи вони забувають, що з дітьми треба говорити багато і про різне. Адже якщо світ поглине темрява, вони зможуть освітити його світлом своїх розумних і щирих сердець або світляками, які принесе на своїй крилах дракон.
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно