Нещодавно у «Видавництві Старого Лева» вийшов сайлентбук, або «тиха» книжка Олександра Шатохіна «Жовтий метелик». Це книга – зовсім без слів, лише з ілюстраціями. І цього більш ніж достатньо, аби розповісти про війну і те, що вона по собі лишає, та про життя, яке завжди перемагає.

«Тихі» книги – чудовий варіант для спільних читань дорослих з дітьми, адже допоможе проговорити непрості теми та відчитати/розказати завдяки малюнкам історію по-своєму. А ще сайлентбуки допомагають долати мовні бар’єри, адже сюжет історії зрозумілий без слів.

Джерело – GLLI

Та як же краще читати сайлентбуки?

IBBY (Міжнародна рада з дитячої та юнацької книги) розробила 10 порад для читання «тихих» книг у спільнотах, які не розмовляють однією мовою:

1. Оберіть або створіть затишне місце для читання. Розкладіть книги повсюди. Почніть читання у маленьких групах, можете їх згодом збільшувати – радо приймайте нових учасників читання. Якщо читаєте для діток, переконайтеся, що їхні батьки неподалік і можуть спостерігати за всіма активностями, а також що вони попередньо ознайомилися із книгами.

2. Заохотьте всіх присутніх потримати книгу в руках, зазирнути всередину, погортати сторінки – без страху наблизитися до книги та одне одного.

3. Зробіть глибокі вдих-видих. Відчуйте тишу. Насолодіться відсутністю слів. Переконайтеся, що всі готові до читання. Це нова подорож до нового місця і з новими друзями. Книга – могутній інструмент, що може подарувати відчуття справжнього спокою та умиротворення.

4. Cпокійно вслухайтеся у тишу та гортайте сторінку за сторінкою. Показуйте на окремі речі та беріть участь в історії з тими, хто поруч.

5. Слідкуйте за тим, що відбувається навколо із учасниками читання. Якщо всі уважно слухають, продовжуйте. Якщо ні, будьте мужніми і змініть книгу на іншу.

6. Інтерпретуйте. Проявляйте фантазію. Залучайте слухачів. Реагуйте. Комунікуйте без слів. Намагайтеся не говорити. Ви можете починати спочатку скільки разів, скільки знадобиться.

7. Покажіть ілюстрації усім та кожному. Передайте книгу по колу, чекайте і слухайте. Вітаються усі реакції.

8. Залучіть ритмічні звуки, як-от плескання і постукування. Або почніть гру з дітьми чи дорослими. Підтримайте будь-яку із ідей, що запропонують.

9. Закрийте книгу. Це кінець вашої подорожі. Подякуйте усім, хто долучився до читання сайлентбука. Тепер ви – друзі.

10. Відчуйте радість і вдячність за те, що зустріли людей, які розділили з вами цю подорож. Ви не забудете це знайомство.

Також Келлі Верхейден, дитяча бібліотекарка Громадської бібліотеки Сан-Дієго, створила відео про читання «тихих» книг, щоб заохотити дорослих читати дітям сайлентбуки.

Келлі переконана, що «тихі» книжки дуже інтерактивні і єднають за читанням. Адже окрім того, що дітки можуть вигадувати власні історії і сюжети, опираючись на ілюстрації, дорослі під час спільних читань можуть ставити малечі питання, залучати ділитися думками про побачене та проговорювати складні чи незрозумілі моменти.

Спершу оберіть книгу для читання. Келлі показує на прикладі історій про моржа. Розпочніть з обкладинки: Чому книга має такий заголовок? Про що може бути ця історія?

Далі, сторінка за сторінкою, дивіться на ілюстрації та ставте прості запитання, на які можна відповісти на основі малюнків: Де відбуваються події? Що робить морж? Тоді переходьте до більш відкритих питань, наприклад: Як моржу вдалося втекти із зоопарку і куди він може прямувати? Чи вдасться доглядачам зоопарку знайти моржа?

Коли дитині стане комфортно на них відповідати, продовжіть зі складніших запитань: Що можуть відчувати наглядачі у цю мить? Чи ця картинка смішна і чому? Що трапиться далі? Якщо у дитини виникне проблема із відповіддю, можете запропонувати один чи кілька варіантів відповіді, аби заохотити до обговорення.

На ілюстрації, де морж танцює, можете запропонувати потанцювати малечі. А на картинці, де морж малює наглядача зоопарку, запитати, що б хотіла намалювала дитина зараз.

Догортавши книгу до кінця, дозвольте діткам створити власну історію про те, а що могло б трапитися з героями далі. Повірте, їхні ідеї можуть вас здивувати.