"На жаль нічого не вдалось знайти за вашим запитом."
"На жаль нічого не вдалось знайти за вашим запитом."

Ройз Світлана
Твій танець – життя. Світлана Ройз про книжку поезій Мар`яни Савки «Радуйся, жінко!»
У вересні книгарні поповнить нова збірка віршів Мар’яни Савки «Радуйся, жінко!». Цією збіркою авторка закликає до щастя. Феєрія емоцій, чуттєві і чесні тексти та внутрішня музика поезії – дарують відчуття польоту усім, хто наважується відкрити збірку, усім, хто наважується жити своє життя.
 
Ось що про книгу пише Світлана Ройз, психологиня й письменниця:
 
***
 
 
Мені здається, поезія – це втілений у словах танець Бога. Читаючи вірші з цієї збірки, у мене було відчуття, що в кожному з них – танець життя людини, жінки. Танець буття Жінкою. Різні танці – сили, суму, болю, надії, мрії, пристрасті.
 
Я обрала всього декілька рядків із багатьох чудових віршів, щоб спробувати показати глибину і красу цієї збірки. Ось із найпершої поезії-танцю: «Просто з землі пробивається музика <...> Та зерно проростає». І ти, читаючи і захоплюючись цим танцем, до якого тебе запросила Мар’яна Савка, проростаєш разом із ним власним зерном, проростаєш у своєму житті, щоб пізнати світ і людей у ньому, і погоджуєшся, що:
 
 
Світ не лагідний і не злий <…>
Є тільки зліплені з божого тіста тіла.
 
І в цьому світі відчуваєш себе тією — окремою — особливою:
 
Тут вона. Незникненна. <…>
Дивна крилата жінка.
 
Та часто її (твій) легкий для інших політ, їй самій дається так важко: «Проте, окрім рук і ніг, // ще маєш одне крило, // бо друге не виросло — // надто тяжкою була на одному плечі // в`язанка з буряками». У кожної з нас є «свої в’язанки з буряками», крізь які промінням пробивається наша сила. І скільки ж у нашому житті тих людей, які могли би сказати про нас: «Це “жінка з армії твого спасіння”». Скількох ми підіймаємо, несемо, надихаємо, утримуємо своєю любов’ю і відданістю у польоті.
 
Це поезія про жінку, для якої слова «я поряд» — не прислівник, а буттєвість:
 
..Я поруч, як вірш,
В якому римуються долі незгірш
Ритму серцевого з ритмами танцю
У світі людей і долання дистанцій.
 
Про жінку, котра після кожного болю, після кожного удару заживляє шрами і щоразу починає свій новий танець: «Ти починаєш жити з серцем перепрошитим». Перепрошивається любов’ю та мудрістю. І з кожним новим роком, новим коханням, з кожним новим здобутком стає вільнішою і прекраснішою: «Я вибираю сукні вечорів, // Розкроєні свободою і вітром».
 
Радуйся, Жінко!
 
ТВІЙ ТАНЕЦЬ — Життя — красивий —
складний — простий — швидкий — повільний
— наповнений пристрастю, силою, мудрістю,
любов’ю — прекрасний!
 
Радуйся, Жінко!
 
 

Коментарі

Щоб залишити коментар, необхідно

imageimage