Доля не завжди дає нам те, чого ми прагнемо. Але це не заважає нам собі прагнути більшого. І йти далі, попри все, не забуваючи про людяність та любов безумовну.

   

«Спекотне літо Нормандії, холодна зима України» Олени Чернінької — це роман про любов, війну і розлуку, про непросту історію кохання, а також про стани залежності і травми, людські стереотипи та суспільний осуд. В центрі роману існує єдиний символ трьох лілій, і уособлюють їх три неперевершені жінки, кожна з яких іде своїм шляхом, але в той же час переплітаються невидимою ниткою…

   

Соломія Крушельницька

Прима, фантастична та єдина в своєму роді ікона співу.

«Соля майже ніколи не бачила публіки ані в партері, ані в ложах. Коли співала, то повністю розчинялась в образі своїх героїнь, жила в їхньому світі, сміялась чи плакала, відчувала всі емоції, прописані у лібрето, зібрані у слова, нанизані на мелодію. Її голос був цілим скарбом для людей, світовим надбанням».

Соломія мала чудового батька, який ще за життя неймовірно підтримував словом та ділом доньку. Скільки перепон Крушельницька з легкістю долала завдяки його щирій любові та непохитній вірі у талант. «Ризикнув і віддав усе, що мав, аби тільки донька могла вчитись і розвиватись».

Насичене та гідне життя прожила співачка, яка і стала до того ж для багатьох починаючих артистів, виконавців взірцем та еталоном. 

«…вік тільки додав її голосу глибини оксамитового моря. Італія, яка стала другим домом, люблячий чоловік, що пішов у засвіти, та залишив мільйон прекрасних спогадів по собі, їхня вілла, названа на її честь. Спокійне розмірене життя. Любов. І вічна гармонія, здобута величезними зусиллями та працею…».

    

Нуся (Ганна Крушельницька)

Другою квіткою з трьох лілій на сторінках роману є Нуся. Молодша хвора сестра Соломії Крушельницької, що мріє все своє життя про таку ж кар’єру, як у сестри. Молоденька Нуся мріє співати, збирати величезні зали, виступати на сцені La Scala. Але не судилося цим мріям втілитися у життя. І проводить дівчина дні у лікарняних стінах.

«Сльози на обличчі Нусі поволі висихали. Ніколи їх тепер не обтирала. Вони стали її найближчими подругами. Іноді навіть розмовляла з ними…».

Ганна дійсно дуже гарно співала, можливо навіть і краще за саму Соломію, але доля ще та жартівниця і іноді вона вирішує по-іншому: «Та замало бажати, замало хотіти, замало вчитись, замало йти до мети… Усього замало, якщо доля не прихильна, не усміхається тобі в самісінькі очі, не веде назустріч світлим снам, аби втілити їх у реальному світі».

   

Ліля

Дівчина-співачка, яка рано стала дорослою, втративши одного дня матір у автокатастрофі. 

«Вона дивувала вибагливу публіку професійним виконанням дорослих арій світових класиків. Відомий австрійський диригент назвав її майбутньою новою Соломією Крушельницькою».

Тато був другом, але все змінилося, коли Ліля закохається у старшого за себе чоловіка Амадея. Дівчина так мріяла про справжнє, чисте кохання, але все станеться не так як мріялося. Лілі доведеться пережити безліч подій на шляху до свого щастя: пресинг батька, зраду коханого, а також хворобу, початок війни в Україні та розкриття родинної таємниці.

Не дасть зійти з розуму дівчині лише образ трьох лілій, у яких вона бачитиме свою музичну хрещену маму Соломію Крушельницьку та її молодшу сестру Нусю.