Три історії дітям про почуття
24.06.2014

Як пояснити малій дитині, що таке, приміром, заздрість? Звісно, можна спробувати загальновживаними фразами на кшталт: «сильні почуття, що притаманні людям», «тяга до добра іншого». Втім, думаю, краще застосувати інший спосіб, більш природний для дитини, – розповісти казку. Наприклад, про Жабу Душку з «Нових історій Чарівного Лісу» Володимира Читая. До цієї збірочки ввійшли три нові повісті про життя і стосунки мешканців Чарівного Лісу.
За сюжетом, у казці про Жабу Душку йдеться про те, як головна героїня заздрила тим, кому добре живеться. Через це, «спалила хату сусіда», посварила хом’ячків Тама і Тута, що жили поруч і були друзями, зруйнувала їхнє добро, причому, їхніми ж руками. Так ще треба уміти!
Якщо в реальному житті, часто на зло відповідають злом, у казковому світі Читая головні герої живуть за біблійними законами і відплачують добром. З Душкою ніхто не зводить рахунків. Навпаки їй бажають добра і кохання: «Любов усе лікує. Любов усюди є», – каже вуж Феньо Шуй, коли хом’ячки прийшли до нього за порадою, як витурити Душку з Тутової нори. От і думай: жаба нору забрала, а старий вуж натомість радить шукати якоїсь любові!

В іншій історії Чарівного Лісу автор розповідає про пиху – не менш поширену (а тому цікаву для дослідження) рису людської натури. Казка так і називається: «Історія про Цапа Горданя, царя над всіма». Головний герой цієї казки дуже хотів стати царем лісу. Йому навіть наснився сон, начебто він сидить на вершині гори, майже під хмарами, й купається у променях слави, з німбом на голові. Цапик вирішив, що сон прийшов до нього не просто так, і якогось дня пішов шукати омріяну гору.
Цап був впертий і гору свою знайшов. Та, коли видерся на вершину, не захотів ні слави, ні багатства, ні влади. Так було йому на тій вершині важко: холодно – вітер з усіх боків обвіває, голодно - трави нема, і самотньо – скільки не кричи до підданих – ніхто не чує. Добре, що по дорозі на гору Гордань зустрів свого родича цапа Буцая. Той врятував його від голодної і холодної смерті, навчив як заслужити славу людську іншим способом.

У третій історії збірки, – Історії про Чортика Крутихвоста, автор підіймає тему батьків і дітей, стосунків між ними. Батько не той, хто дав життя, а той, хто виховав і навчив, як жити в світі в мирі з собою та іншими. За сюжетом, у ніч на Івана Купала, Чортик Крутихвіст, замість того, щоб повернутися у пекло, засинає у Чарівному Лісі. Спочатку звірі його сприймають вороже (бо ж робить шкоду і глузує з лісового судді), але потім прощають. Чорт є Чорт, – так його виховали у пеклі. Налякавши зоопарком, звірі віддають Крутихвоста на поруки та перевиховання бездітному Цапу Буцаю.
Через два тижні чортик, образно кажучи, стає янголятком і повноцінним мешканцем Чарівного Лісу. Однак, щоб залишитися назавжди з новим татом, Крутихвіст має заплатити велику ціну – втратити чортячу силу. Наприклад, літати. Чи це дійсно сталося, – читайте у казці Володимира Читая.
Загалом, Нові історії Чарівного Лісу, це історії не лише про вічні цінності, як зазначено в анотації, але й тексти, які іронізують над вадами людської натури: пихою, заздрістю, впертістю, самовпевненістю.
Ольга Цурка
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно