Топ-10 видань для закоханих у книжки
Єфремова Анастасія 14.02.2018
Сьогодні особливий день, подвійне свято для закоханих сердець і всіх, хто п’яніє від запаху й шурхоту сторінок, – День усіх закоханих і Міжнародний день дарування книжок. Кохання – те, що надає всьому сенсу, надихає, підіймає й наповнює. І, перефразовуючи назву однієї книжки, переконана: щасливі люди читають книжки, п’ють каву й кохають.
У такий неповторний день, коли довкола так багато слів любові, так багато щасливих очей, переплетених рук, пропоную вашій увазі кілька книжок для справжніх книголюбів. Адже якщо ви потрапили на цей сайт, не маю сумнівів – ви, як і я, закохані у книжки! Подаруйте сьогодні комусь любов або книжку ;)
1. «Крадійка книжок» Маркуса Зузака
Це одна з найоригінальніших, найпрекрасніших і найболісніших книжок, які доводилося коли-небудь читати. По-перше, оповідь ведеться від імені Смерті, який має власні вподобання, улюбленців серед людей і який теж втомився від війни, яку затіяв маленький чоловічок з чорними вусами. Уперше Смерть побачив Лізель Мемінґер, коли прийшов за її маленьким братиком. Відтоді вони зустрічалися ще двічі. По-друге, вже на початку ми дізнаємося чимало про долю героїв, з якими буде так боляче розлучатися, коли за ними прийде Смерть. А по-третє, ця книжка – справжній подарунок для всіх книголюбів, адже головна героїня Лізель – крадійка книжок. Вона вчиться читати за «Посібником гробаря», за книжками, вкраденими з будинку мера, і за словами, сотнями слів, які її прийомний батько пише для неї на стінах підвалу.
Це історія про одну німецьку родину з величезним серцем; про дівчинку, яку порятували слова й книжки; про німецького хлопчика з блакитними очима і лимонним волоссям, який мріяв стати темношкірим легкоатлетом Джессі Овенсом; про єврея, що дякував Богу за можливість бачити зірки, поки Небесну вулицю бомбардували літаки; і про те, що часом і Смерть втомлюється від своєї роботи.
2. «Матильда» Роальда Дала
Матильда – маленька геніальна дівчинка, наділена блискучим розумом й чутливою душею. Однак для своїх обмежених батьків вона була «нічим не краща за струп», і містер і місіс Вормвуди тільки й чекали тієї миті, коли зможуть спекатися доньки. Розглядаючи розкидані по квартирі газети й журнали, в три роки Матильда сама навчилася читати. Перечитавши від палітурки до палітурки «Куховарство» (єдину книжку в домі), вона попросила у батьків чогось цікавішого.
— Тату, — запитала вона, — а чи не міг би ти мені купити книжку?— Книжку? — перепитав він. — Навіщо тобі якась дурнувата книжка?— Щоб читати, татку.— А чим поганий тєлік, заради всіх святих? Ми маємо прекрасний тєлік здвадцятидюймовим екраном, а тобі заманулося книжки! Щось ти псуєшся, дівчино!
Тоді Матильда сама пішла до бібліотеки і відтоді відвідувала її щодня. Що читала ця мудра дівчинка у такому віці? Діккенса, Стейнбека, Орвелла, Гемінґвея… Не всі дорослі «доростають» до таких книжок, а тут чотирирічне дівча. «Її маленька кімнатка перетворилася тепер на читальню, де вона сиділа вечорами й читала, тримаючи нерідко біля себе чашку гарячого шоколаду». На маленьку Матильду чекало попереду ще немало неприємностей і злих людей, що за своєю обмеженістю не бачать далі власного носа. Але ця щира, скромна дівчинка не з тих, хто дозволить себе ображати. Дал у гумористичній манері іскрометно висміює обивательські погляди, отупілість, соціальні умовності й бажання дурних утвердитися за рахунок приниження інших. «Матильда» стала однією з найпопулярніших дитячих книжок усіх часів, що смішить і розчулює тисячі читачів – і не лише дітей.
3. «Нескінченна історія» Міхаеля Енде
Головний герой, невпевнений у собі хлопчина Бастіян Бальтазар Букс, живе з батьком після смерті матері. Почуваючи себе дуже самотнім і потерпаючи від цькувань однолітків, він втікає від реальності до світу фантазії, постійно вигадуючи історії. Одного разу, рятуючись від однокласників, Бастіян влітає до антикварної крамниці Карла Конрада Кореандра. Там йому на очі потрапляє незвична книжка – «Нескінченна історія». І без неї він вже не міг піти – Бастіян краде її (Лізель би його зрозуміла). «І все ж Бастіян знав, що без цієї книжки він звідси не піде. Тепер він зрозумів, що взагалі прийшов сюди тільки задля цієї книжки, вона загадковим чином його покликала, бо хотіла до нього, бо, власне кажучи, завжди йому належала, завжди була його книгою!».
Так розпочинається захоплива подорож Бастіяна у казкову країну Фантазію, яку він знайшов на сторінках книжки. Фантазії загрожує небезпека, і порятувати її зможе лише той, хто вигадає ім’я володарці країни – Дитинній Царівні. На головного героя чекає чимало пригод і знайомств із фантастичними істотами, як-от сфінкси чи дракони. І здається, що немає тим нескінченним історіям ні кінця ні краю.
4. «Читець» Бернгарда Шлінка
Роман німецького письменника з промовистою для кожного книголюба назвою піднімає складні й неоднозначні теми, а саме питання примирення німецького народу зі своєю історією й відповідальність молодшого покоління за криваві сторінки в історії XX століття. «Читець» Бернгарда Шлінка, німецького юриста й правника за освітою, став першим німецьким романом, що потрапив до списку бестселерів New York Times.
Раптова недуга, що застала 15-річного Міхаеля на вулиці, звела його з 36-річною Ханною Шміц, кондукторкою трамваю. Він – невпевнений сором’язливий юнак і вона – досвідчена жінка, яка побачила в житті вже чимало. Вони проведуть разом кілька місяців, а тоді Ханна раптово зникне. Наступного разу вони зустрінуться через 8 років, коли Міхаель, студент-юрист, братиме участь у судовому процесі над наглядачками Освенцима, що дали згоріти заживо єврейським жінкам. Одна з обвинувачених – Ханна Шміц. Виявляється, Ханнна приховувала від нього не одну таємницю. Читання книжок вголос – ось чим вони займалися більшість часу в ті місяці, що провели разом: вона – слухала, він – читав. І понад усе Ханна намагалася приховати від Міхаеля, що не вміє читати. Це книжка про злочин і відповідальність, про зраду і провину, а ще про кохання – дивне, складне, але таке, що теж могло мати місце.
У 2008 році вийшла екранізація роману із зірковим складом: головні ролі зіграли Кейт Вінслет і Ральф Файнс. До речі, саме за роль Ханни Кейт Вінслет, шестикратна номінантка на премію «Оскар», нарешті отримала золоту статуетку за найкращу жіночу роль.
5. «Правда про справу Гаррі Квеберта» Жоеля Діккера
Це шоста й найуспішніша опублікована книжка молодого швейцарського письменника. У центрі детективної історії – молодий письменник Маркус Ґольдман, що після шаленого успіху свого дебютного роману опинився у творчій кризі. Тоді Маркус вирушає за натхненням у тихий будиночок на березі океану до свого давнього товариша й наставника, одного з найкращих письменників сучасності – Гаррі Квеберта. Однак Маркус отримує не лише цінні настанови щодо письменницької творчості, а й заплутану кримінальну історію 33-річної давності, до якої причетний Квеберт. Щоб зняти обвинувачення з друга, Маркус розпочинає власне розслідування вбивства 15-річної Ноли, чиє тіло знаходять на подвір’ї Квеберта.
«Хороша книга, Маркусе, це книга, прочитавши яку, люди шкодують, що вона закінчилася», – говорить Гаррі Квеберт. І це якраз про роман Діккера, який аж ніяк не має лякати вас своїм обсягом. Адже наприкінці здається, що 700 сторінок – це замало для такої захопливої книжки з напруженим сюжетом. До того ж читач отримує не лише круту історію, а й купу порад для письменників-початківців й цікавої інформації про письменницьку «кухню».
6. «451 градус за Фаренгейтом» Рея Бредбері
451 градус за Фаренгейтом — температура, при якій загоряється папір. Температура, при якій спалюють книжки. Підзаголовком до роману-антиутопії Рея Бредбері цілком могли стати слова ще одного класика, Генріха Гейне: «Там, де спалюють книжки, будуть спалювати людей». Бредбері змалював постіндустріальне суспільство, де читання книжок й інакомислення є злочинами і де з телевізорів нон-стоп ллється реклама й інша порожня інформація, що зомбує людей, робить з них легко керованих бездушних істот. Під час читання роману, сюжет якого відомий чи не кожному, не полишають дві думки: яке щастя – мати змогу читати книжки скільки хочеш і які хочеш, будучи вільним у виборі між телевізором і літературою; і друга (моторошна) – можливо, для сучасників Бредбері це й була антиутопія, але для нас, авторів і споживачів продукції інформаційного суспільства, це жахлива реальність зомбоящиків, що «пожирають» нас і наш час, спотворюють правду й транслюють хибні переконання.
«451 градус за Фаренгейтом» – це вічна класика в найкращому розумінні, яку хочеться перечитувати знову і знову, щоразу до мурашок проймаючись тим, наскільки моторошно-правдивим є монолог брандмейстера Бітті. Начальник Монтеґа запевняв його, що без книжок усі стануть щасливі, адже не буде суперечливих думок і ніхто не вирізнятиметься розумом… Книжка, написана 65 років тому, лякає відвертістю й пророчістю і сьогодні. А за гарний життєвий девіз може стати епіграф: «Якщо тобі дадуть лінійований папір, пиши впоперек».
7. «Тринадцята казка» Діани Сеттерфілд
Діану Сеттерфілд охрестили сучасною Шарлотою Бронте. У її романі так багато від найкращих зразків англійської класики й готичного роману водночас.
Це ще одна історія про письменника, не менш напружена й зі своїми скелетами у шафі. Точніше, про письменницю, що десятки років публікувала книжки під псевдонімом Віда Вінтер й була загадкою для своїх прихильників. У жодному інтерв’ю вона не сказала ані слова правди про себе – щоразу нова красива брехня. Та одного дня власниця букіністичної крамниці Маргарет Лі отримує від знаменитої письменниці пропозицію написати її біографію, і цього разу – правдиву. Із незрозумілих причин, за якимсь невидимим потягом, Маргарет погоджується і вирушає до маєтку Віди Вінтер. Так, у кімнатах, заповнених доверху книжками, після багатьох відвертих розмов, з’ясується, що письменницю й біографа поєднує значно більше, ніж література. Маргарет нарешті дізнається тайну «Тринадцятої казки» – найвідомішої книжки Віди Вінтер, де лише 12 розділів…
8. «Закохані в книжки не сплять на самоті» Аньєс Мартен-Люган
Це довгоочікуване продовження французького бестселера «Щасливі люди читають книжки і п’ють каву» про жінку, яка, втративши коханого й маленьку донечку, вчиться наново жити, збираючи життя по друзках. Діана – власниця паризької кав’ярні-книгарні «Щасливі люди читають книжки і п’ють каву», де завжди запашна кава й книжки на будь-який смак.
«Мені хотілося, щоб "Щасливі люди" стали теплим, дружнім притулком, що був би відчинений для всіх читальників і де було би місце для будь-якої літератури. Я хотіла консультувати читачів, щоб вони могли обрати собі книжку до вподоби і не соромитися свого вибору. І не мало б значення, чи то серйозна книга, відзначена літературною премією, чи бульварне читво, важливо тільки одне: щоб відвідувачі читали те, що їм хочеться, й не думали, що їх осуджують за той вибір».
Це щемкий роман про кохання й втрати, про надію, яка тримає, про мужність дозволити собі знову бути щасливою, скільки б позаду не залишилося горя, про цінність дружньої підтримки й родинного тепла. Такі романи – наче нічна відверта розмова з другом, можливість реабілітації через читання.
9. «Тінь вітру» Карлоса Руїса Сафона
«Тінь вітру» – перша книжка з квадрології «Цвинтар забутих книжок» іспанського письменника. Тільки уявіть собі, що існує такий цвинтар. Принаймні в містичному романі-бестселері Карлоса Руїса Сафона так точно. Сафона за його стиль називають послідовником традицій Умберто Еко, чий роман «Ім’я рози» про загадкову бібліотеку монастиря теж добре би вписався в цю добірку.
Одного разу батько приводить малого Даніеля до унікального книгосховища в центрі Барселони, Цвинтаря забутих книжок, де знаходяться книжки забутих авторів. Там хлопець знаходить прокляту книжку Хуліана Каракса «Тінь вітру». Однак його спробу довідатися хоч щось про її автора закінчуються провалом. Минуло чимало років, перш ніж книжка знову про себе нагадала. Коли хлопцеві виповнилося 16 років, він зустрічає на вулиці таємничого незнайомця в чорному, що немов зійшов зі сторінок книжки. Той вимагає віддати йому останній примірник «Тіні вітру». Так закручується справжній літературний трилер, атмосферна детективна історія, повна загадок, інтриг і трагічного кохання. Це книжка, що підкорить серце кожного книголюба.
10. «Маленька паризька книгарня» Ніни Джордж
Повз таку назву просто неможливо пройти. Роман німецької письменниці Ніни Джордж, авторки понад 25-х книжок різних жанрів, одразу став бестселером New York Times. «Маленька паризька книгарня» – чарівна історія про паризьку книжкову баржу «Літературна аптека» Жана Одинака, який уміє лікувати душі книжками. Кожному покупцеві він добирає ту особливу книжку, яка здатна вилікувати навіть душевний біль і смуток. Нічого не нагадує? Схожа історія розгортається у найвідомішій книжці Джоанн Гарріс «Шоколад», головна героїня якої, власниця шоколадниці Віанн Роше, вміла вгадувати смаки покупців і підбирала для них особливі солодощі. Ймовірно, у них вийшла би чудова книгарня-кав’ярня. Як і Віанн, Жан Одинак як ніхто знає, як допомогти іншим, однак єдина людина, яку він не може вилікувати від душевних мук, – він сам. Двадцять один рік тому кохана Манон пішла від нього, розбивши Жану серце.
Це роман, по вінця наповнений любов’ю до книжок і книжковою магією, яку творить головний герой. А ще це доволі промовиста історія про те, що література здатна лікувати серця. Тож хутчіше обирайте одну з цих книжок – і нехай у вашому серці завжди буде місце для любові, принаймні любові до хороших книжок ;)
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно