Цієї осені у «Видавництві Старого Лева» вийшло оновлене видання світового бестселера Халеда Госсейні «Ловець повітряних зміїв». Роман про історію афганського хлопця Аміра переклала Катерина Міхаліцина, а нову обкладинку для книги створив Назар Гайдучик. Пропонуємо вам сьогодні дізнатися про цей роман більше, прочитавши рецензію письменника Едварда Говера для американського видання «The New York Times».
***
Цей потужний дебютний роман афганського лікаря і письменника, який живе у Каліфорнії, Халеда Госсейні розповідає про люту жорстокість поряд з неймовірною любов’ю. Ці дві сили кардинально змінюють життя головного героя Аміра — молодого хлопця, який досягає повноліття якраз в часи останніх мирних днів перед революцією в країні та вторгненням Росії на територію Афганістану.
Але політичні події, навіть такі драматичні, які описано у «Ловцю повітряних зміїв», — це лише частина розповіді. Більш персональна історія розгортається між Аміром і його близьким другом Гассаном, сином військовослужбовця. Ця дружба, яку символізують повітряні змії, що їх хлопці колись разом запускали, стає центральною у творі. Хоч згодом пов’язана з нею ніжність зникає, адже хлопці виростають, і їхнє минуле життя та приємні спогади залишаються позаду.
Щоранку Гассан подає Амірові сніданок. Потім Аміра везуть старим «Мустангом» до школи, а його друг залишається вдома, щоб прибирати в будинку. Та Гассан не відчуває образи. Він є справді хорошим другом для самотнього хлопця, мати якого померла, а батько — заможний бізнесмен — вічно заклопотаний своїми справами. Гассан оберігає вразливого Аміра від жорстоких районних хуліганів, а той вражає друга читанням героїчного афганського епосу. Згодом, під час змагань із запуску повітряних зміїв, що мав бути чи не найголовнішою подією в Аміровому житті, Гассан зазнав жорстокого ставлення з боку багатших підлітків. Нездатність Аміра захистити в той день свого друга переслідуватиме його все життя…
Госсейні описує дореволюційний Афганістан тепло і дотепно, але разом із тим відчувається напруга в описі конфліктів між різними етнічними групами. Батько Аміра, якого він називає «баба», уособлює всю мужність, стійкість і гордість народу пуштунів. Понад усе він любить дивитись афганську кінну гру бузкаші, в якій учасники граються тушею козла. Та разом із цим він також підтримує сина у творчих починаннях і виховує його з любов’ю. У певний момент баба навіть задумується про виправлення синової заячої губи.
Коли починається спустошлива громадянська війна, підліток Амір та його батько змушені покинути країну. В Каліфорнії баба працює на заправці, а на вихідних продає старі речі на блошиному ринку, щоб Амір мав змогу закінчити школу. Тут автор також описує все жваво й тепло, а особливо цікаво показує образи колишніх вчителя та професора, які торгуються за вельветовий портрет Елвіса Преслі.
Незважаючи на бідність, вигнані афганці знаходять змогу підтримувати традиції, чим дуже пишаються. І навіть коли Амір виростає, одружується і загалом комфортно почуває себе в Америці, минуле продовжує його переслідувати. Він переживає за Гассана і думає про те, що з ним сталося в Афганістані.
Похмурого відтінку твір набуває, коли Госсейні описує страждання своєї країни під владою Талібану. З цим Амір стикається після того, як врешті повертається додому, сподіваючись допомогти Гассанові та його родині. Завершальна третина книги cповнена моторошних сцен: чоловік, який хоче заробити на хліб для родини, намагається продати свій протез ноги на ринку; пару перелюбників каменують на футбольному стадіоні просто посеред матчу; розгубленого молодого хлопця змушують піти в проституцію…
Коли Амір зустрічає свого заклятого ворога, тепер посадовця в органах Талібану, книга перетворюється радше на фольклорну казку, аніж на сучасний роман. Урешті-решт Амір рішуче переборює своє юнацьке боягузтво.
«Ловець повітряних зміїв» — це яскрава та захоплива історія, автор якої нагадує про те, як довго його народ боровся проти насильства і вторгнення та, на жаль, продовжує боротися й нині.
Переклад — Марти Децик.
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно