"На жаль нічого не вдалось знайти за вашим запитом."
"На жаль нічого не вдалось знайти за вашим запитом."

Поетка і співачка Тетяна Власова відгукується про роман колеги по перу і мікрофону Сергія «Колоса» Мартинюка «Король дощу».

***

Історія любові у декораціях перших місяців ковідного карантину весни 2020-го», читаю я в анотації до «Короля дощу». І відразу ж нахабно дозволяю собі не погодитись із нею. 

Принаймні не в усьому. 

Бо карантин тут не декорація, а повноправний герой, який, власне, і впливає на всю цю історію і глобально, і спорадично. Саме він просочує книгу властивою цьому періоду тривожністю. Нагадує, що у нових реаліях місце знаходиться далеко не всім. Зрештою, саме він не декоративно, а цілком зухвало загострює характери, відчуття, спогади, судження і враження героїв. І тому на їхньому місці міг би бути кожен із нас, бо навесні 2020-го ми всі саме так і загострились. 

«Король дощу» не просто історія любові двох різних (а чи таких уже й різних?) людей. Це тонке, але наполегливе препарування стосунків у різних їхніх проявах стосунків у парі, взаємин між батьками і дітьми, врешті-решт взаєморозуміння окремої людини з її власною сутністю. Це про перехід від глобальної проблеми до проблем особистісних, до того травматичного досвіду, який, можливо, ще довго тамувався б десь глибоко в пам’яті, якби не пандемія і локдауни. 

А ще цікаво, що ліхтарями у цьому довгому і заплутаному переході стають короткі влучні фрази, виділені в кожній главі повісті: від екзистенційно-кризових «Як далі жити?» і «Куди ти йдеш?» до ледь не постмодерністських «Мир. Труд. Die» і «Серцегниття». Або ж, приміром, «Мрії зАбуваються» чи «Нестерпна легкість бути я», які цілком претендують на те, щоб надалі ставати чи то татуюваннями на тілах читачів, чи то графіті на стінах пост-карантинних міст. 

Словом, читайте «Король дощу» з олівцем напоготові багато що в ньому вам точно захочеться підкреслити. А може і написати власну книгу про той самий, карантинний період. Бо, так чи інакше, саме про його вплив на своє життя ви, читаючи роман Сергія, точно будете думати, повірте.

 

Коментарі

Щоб залишити коментар, необхідно

imageimage