От-от з друкарні приїде книжка для підлітків авторства Тетяни Стрижевської «Лінія термінатора». Це історія хлопця Бориса, який дорослішає, втрачає, знаходить, закохується і знову втрачає. Війна на сході України вибиває з-під ніг землю усім… Його заможна родина опиняється в Києві без статусу, житла, роботи, друзів. Кожен з них проживає травму у свій спосіб, довкола люди, які часто не вміють адекватно реагувати та взаємодіяти з тими, хто втратив дім (що часто рівняється втраті себе) у російсько-українській війні. А ще ж ЗНО, роз’ятрене серце, непорозуміння з батьками та однокласниками... Ця книжка розчулює до сліз і смішить, б’є під дих, змушує зупинитися і поглянути в очі собі та країні, бути уважнішими, чутливішими до тих, хто поруч. Об’ємні і своєрідні персонажі з «Лінії термінатора» стануть добрими друзями для підлітків, допоможуть пройти складний проміжок на життєвому маршруті і зосередитися на тому, що насправді важливе.

Тетяна Стрижевська ділиться історією написання: «Задум роману про підлітка-переселенця прийшов до мене в 2018 році. У нас потужна ветеранська проза, є гучні книжки про війну, а от книжок про переселенців – катма. Це нерв нашого суспільства, чому ж про це ніхто не говорить? Я вирішила писати від імені старшокласника Бориса Макарова, донеччанина, доволі брутального хлопця. Неспроста обрала форму щоденника. Оповідь від першої особи допомагає глибше відчути героя, створює ефект «підглядання» за чужим життям. Борис Макаров виявився сильним персонажем, він сам вів цю історію, яка в нього «під шкірою». Тут – самі больові точки: покинутий дім, доволі ворожий Київ, непрості стосунки з батьками та однолітками, пошук кохання, віра в Бога, толерантність. Утім, написавши першу чернетку, я її відклала. Мені казали, що тема переселенців – «потяг, який вже пішов», і я марную свій час. Але Борис (головний герой роману) мене не відпускав, і скоро я повернулася до ґрунтовного редагування чернетки, перевірки фактів, поглиблення характерів тощо. Рукопис переміг у «Молодій Коронації-2020». Перші читання редакторами викликали неабияке здивування: ніхто не вірив, що автор цього тексту – Тетяна Стрижевська, українська письменниця, відома своїми романтичними книжками про дівчат. Найкращий комплімент для мене як письменниці. Отже, мені вдалося вжитися в роль на всі 100 %».