Сюрреалізм та пошуки Христі Венгринюк
Власенко Наталя
27.09.2018
Нова прозова збірка Христі Венгринюк «Народжуватися і помирати взутими» вийшла доволі строкатою й водночас дуже цільною. Психоделічні, іноді химерні, а часом буденні історії з життя героїв: Ксеня – наречена зебри; Марія, яка померла; дівчинка, яка страждає на безсоння; Нікіфор, який шукає правильний шлях; хлопець Лукаш, який шукає Когось… Всі ці герої різні, але їх об’єднує одне – пошук.
«Тепер Лукаш більше не боявся, він знав, що все вже добре, бо він сам прийшов до Бога, знайшовши його у трилиснику і складених у триєдність пальцях, які намалювали йому обійми Господа у вигляді Духа, Отця і Сина. Це й був шлях Лукаша. Єдиний важливий Шлях Життя кожного – до Бога».
Оповідання, що увійшли до збірки, авторка писала впродовж останніх 7 років, які були для письменниці досить складними та болючими. Це роки подолання важкої депресії, роки пошуків опори під ногами, час, коли тебе переповнює велике бажання любити, насолоджуватись життям, проживати його повно й з радістю. Однак іноді, щоб до цієї радості прийти, необхідно пережити чимало душевних поневірянь, подолати власні сумніви, перебороти свої страхи, щоб врешті стати щасливим.
Цінність творчості Христі, особисто для мене, в її щирості. Авторка не пише суцільно про вигадані речі, не створює вигадані образи. Сюрреалізм та фантазійність оповідань не є лише уявою, але скоріше відображенням пережитих емоцій, почуттів, болю. Все, що описує в цій збірці письменниця, – безсоння, страхи, зневіра й пошуки, – пережите, справжнє.
Під час презентації своєї книги в Одесі Христя сказала:
«Не боюся говорити про сумний досвід і роки боротьби з хворобою саме тому, що знаю – депресію можна подолати. Негативне пережиття, насправді, вчить цінувати світ і насолоджуватися кожним моментом. Будьте уважнішими одне до одного, можливо, хтось близький потребує допомоги».
У цій збірці багато доторків, відчуттів, звуків:
«Я взагалі люблю, коли тихо. Я люблю, коли т и х о о о о оо щщщ
Я навіть люблю, коли інструменти грають тишею. Я виривав органи нашому фотепіано – і тепер він грає мовчання».
Зрештою, ця книга не про депресію чи щось похмуре, як може здатися на перший погляд. Кожне оповідання – «Про Бога і любов», «Пустеля», «Причастя», «Наречена зебри», «iiiNnnsomnnnnnnia» та інші – це окрема маленька історія, яка змушує замислитись.
Як розповідала на презентації в Чернівцях сама авторка, в цій збірці показані різні варіанти пошуків: себе, любові, Бога, внутрішнього спокою, способів подолати власні страхи.
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно