"На жаль нічого не вдалось знайти за вашим запитом."
"На жаль нічого не вдалось знайти за вашим запитом."

Дронь Артур
Старий Лев на Книжковому Арсеналі: поезія
Продовжуємо знайомити вас із новинками, які «Видавництво Старого Лева» везе на Х Міжнародний фестиваль Книжковий Арсенал у Києві.
 
Сьогодні потішимо читачів, які люблять поезію та емоції, що здатні викликати тільки щирі й проникливі вірші. Тим паче, що ж за літо без проникливих віршів, правда?
 
Розповідаємо, які саме новинки українських поетів Старий Лев представить на одному із найбільших книжкових фестивалів України.
 
 
Юлія Мусаковська, «Бог свободи»
 
Авторка працювала над цими текстами протягом 6 років: чітка, лаконічна і водночас об’ємна поезія – це певний підсумок, зріз персональних та історичних подій, досліджування меж своєї любові, свободи, країни.
 
В усі часи були і будуть ті, хто вірять у божественну природу свободи, готові платити за неї своїм спокоєм і навіть життям. У новій книжці Юлії Мусаковської — історії становлення, боротьби і трансформації, коли повсякденне стає силою, а сила перетворюється на вразливість. Хиже лисеня в нагрудній кишені — одна з ключових метафор цієї поезії.
 
Книжка поділена на три частини: «Заблукале серце», «Червона піжама», «Лисиця», кожна з яких взаємозалежна й взаємовільна. Танці з травою, війна у нагрудній кишені, пошук означень для свободи і любові, – вірші Юлії, це подорож вглиб історій і прокладання шляху для інших. Іще об’ємнішою та повнішою книжка стає завдяки яскравому художньому супроводу ілюстраторки Анастасії Старко.
 
 
Юрій Іздрик, «Інші речі»
 
Творчість Іздрика – надзвичайно різноманітна. Він впізнаваний і водночас постійно новаторський. Антипафосний і разом із тим – культовий. Збірка віршів «Інші речі» схожа на свого автора такою ж насиченістю і різноманітністю. Це водночас і продовження Іздрика, і певне його узагальнення, і в дечому новий погляд на автора.
 
Ці вірші мають особливий оптичний ефект наближення до самої зіниці ока. Так близько, що опиняєшся всередині вірша, зрештою, всередині життя поета чи ліричного героя і проживаєш як своє власне, таким воно є реальним. Може, в цьому і полягає феномен Іздрика. Яким би він не був тонально різним — чи пронизливо ліричним, чи жорстко іронічним, він залишається рідним, твоїм, тобою віддзеркаленим. Тут, окрім віршів, є ще й колажі поета, ці «інші речі» проступають у словах і малюнках, тим самим творять тіло однієї єдиної речі — книжки як артефакту життя.
 
 
 Ярина Сенчишин, «Розплєси»
 
Діалектне слово «розплєси» з наголосом на першому складі означає розколяду, вихід із коляди. Гуцули колядують від Різдва і до Йордану, ще давніше традиція тривала від Різдва до Стрітення. Гурти колядників не минають жодної хати, коляда мусить прийти до кожного. Ярина Сенчишин вирішила розширити географію слова, ввести його у загальноукраїнський дискурс і назвала так книжку, частина віршів якої написана в Карпатах, у Криворівні.
 
У новій книжці поетеси все вимовлене стає поезією. Здається, і слова такі, як завше, і сполучені так, як завше, але в часі і просторі невимушено відбуваються якісь невловні зміни, зафіксувати які здатна лише поезія. Так, львівська архітектура перетікає у карпатські орнаменти, а галицькі обряди сусідять із традиціями гуцулів. Поетка наче демонструє відтворюваність одних і тих самих сюжетів, які по-різному грають нами у різний час та у різних декораціях, наче вічні сюжети чи правила шахової гри, що не міняються уже століттями, але завжди захоплюють нас. Вони складаються у найважливішу гру — життя.
 
 
Ірина Шувалова, «каміньсадліс»
 
Назва книжки Ірини Шувалової «каміньсадліс» натякає на те, що різні субстанції в ній, як у реторті алхіміка, зливаються одна з одною, утворюючи щось нове. Люди у віршах збірки розпадаються на елементи, а світ речей несподівано озивається людськими голосами. Усуваючи пробіли не лише між словами, а й між речами, авторка досліджує феномен пам’яті на її найглибших, найорганічніших рівнях, де рідні й чужі сплітаються крово­носними системами, як дерева корінням. Це книжка про належність — часові, місцю та людям — і про неспроможність остаточно визначити себе жодною із цих належностей.
 
Плинний світ віршів Шувалової доповнюють і віддзеркалюють колажі Вікторії Черняхівської, зроблені на основі фото з родинного архіву поетки.
 
 

Коментарі

Щоб залишити коментар, необхідно

imageimage