Одразу після виходу роман Халеда Госсейні «Ловець повітряних зміїв» став бестселером. У цій книзі письменник розповідає про хлопця Аміра, якому через війну довелося покинути Афганістан й емігрувати в Америку. Аміра переслідувало почуття вини перед другом дитинства, а коли доля дає йому можливість «знову стати хорошим», чоловік повертається в рідну країну…

Цьогоріч у книгарнях з’явилося оновлене видання роману в українському перекладі Катерини Міхаліциної та художньому оформленні Назара Гайдучика, і з цієї нагоди пропонуємо вам почитати деякі особливі цитати з книги. 

***

— Коли вбиваєш людину, то крадеш життя, — пояснив бабá. — Крадеш право дружини мати чоловіка, позбавляєш дітей батька. Коли брешеш, то крадеш в іншого право на правду. Коли шахруєш, то крадеш право на справедливість.

***

То було дуже давно, але дарма кажуть, буцімто минуле можна поховати — як з’ясувалося, не можна. Минуле будь-що видряпається на поверхню.

***

Завжди є спосіб знову стати хорошим

***

Коли батько випростався, я побачив його зіщулені плечі та зрозумів, що наше життя вже не буде таким, до якого я звик від народження, воно змінилося назавжди.

***

Війна не скасовує гідності. Війна вимагає її навіть більше, ніж мирні часи.

***

Я зиркав на нього через стіл: нігті нерівні й чорні від мастила для двигунів, зап’ястки подряпані, в одяг в’ївся запах заправної станції — пилу, поту і бензину. Немов удівець, який оженився вдруге, але ніяк не може забути померлої дружини.

***

А далі розмова неминуче зайшла про талібан.

— Усе й справді так погано, як кажуть?

— Ні, гірше. Значно гірше, — відказав Рахім-хан. — Людям забороняють бути людьми.

***

Як там у тій приказці про минуле: казали, минеться, а воно тільки настає? От і з моїм минулим так само — воно весь час мене наздоганяє.

***

Мені згадалася фраза, яку я десь прочитав, а може, почув: у Афганістані є дуже багато дітей, однак практично немає дитинства.

***

Я знаю, що врешті-решт Господь простить усім.