Софія Андрухович про історичний роман
29.09.2014
Під час дискусії «Історичний роман як живий жанр», що відбулась в рамках ХХІ Форуму видавців, українські й європейські письменники та літератори говорили про те, як і коли твориться історичний роман, та що цей жанр у собі несе. Однією із учасниць дискусії стала Софія Андрухович, роман якої «Фелікс Австрія» нещодавно вийшов у «Видавництві Старого Лева».
Чим роман «Фелік Австрія» історичний?
Об’ємна картинка, в яку сама вірила, виходила тоді, коли вдавалося відпустити себе і дозволити фантазувати. Зараз намагаюся пояснити, чи є мій роман “Фелікс Австрія” історичним. Збиралася таким його написати, але в процесі зрозуміла: рівень відповідальності настільки високий, треба затратити стільки часу і зусиль, що в цей момент не готова. Можливо, вийшов психологічний роман із історичними декораціями міста Станіславова початку XX століття. Дві мої героїні – яскраві представниці того часу, а тоді в жінок були поширені істеричні напади. От і з ними це час від часу відбувається. Можливо, читачі сприйняли цей роман про істеричок як історичний роман (жартує).
Про персонажів
Більшість персонажів роману – вигадані. Але живуть у справжньому Станіславові, там реальні будинки, місця і реальні епізодичні персонажі: аптекар, візник. Реальний персонаж, який видається найбільш вигаданим, – це ілюзіоніст Ернест Торн, який приїздив з різними виставами. Ще кілька разів згадую митрополита Андрея Шептицького. Але основні персонажі, світ яких намагаюся показати, є витворами моєї уяви.
Про важливість історії у книгах
Хоча у мене не вийшов історичний роман у строгому, класичному значенні цього слова, але зрозуміла багато речей. Усі ми відчуваємо, наскільки важливо зараз із цим знанням історії щось робити. Говорити якомога більше, різними способами, у різних формах, щоб усвідомлення нашого суспільства розвинулося. Безвідповідально не знати і не цікавитися.
Історичний роман – це відповідальність
Рівень особистої відповідальності за написане настільки високий, що може відлякати в певний момент. Уже для себе цю відповідальність визначає кожен, бо її складно виміряти.
Про творення суспільства книгою
Поки людина не опрацює свої травми, не зможе розвиватися і зрозуміти, що їй робити далі. Так і з суспільством. І зараз у нас цей гострий момент. Таких творів має бути багато. Кожен має говорити так, як бачить і як може. Тоді з цієї кількості мусить народитися якість. Наскільки зможу, готова взяти участь у цьому процесі.
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно