Книга австралійської письменниці Піп Вільямс стала абсолютним світовим бестселером за версією New York Times. Це сильна, драматична і важлива книжка, що розійшлася по світу мільйонними тиражами та стала улюбленою в незліченної кількості читачів! Тож сьогодні поговоримо про феномен, секрети успіху цієї історії та основні теми, що приховує цей товстунець!

Подорож у минуле

Читач зануриться в унікальну атмосферу Англії 80-х років дев’ятнадцятого століття та потрапить у Оксфорд, де в таємничому й дивовижному місці — Скрипторії йде кропітка робота: імениті лексикографи працюють над Оксфордським словником, у якому прагнуть зібрати всі до єдиного слова англійської мови. Чи досяжною є ця мета й чи все так просто?

«Скрипторій. Це слово звучить так, немов позначає грандіозну будівлю, у якій навіть найневагоміший крок розходиться луною між мармуровою підлогою й позолоченим куполом. Але це був просто сарай у садку одного з будинків у Оксфорді»

Оповідь ведеться від імені дівчинки Есме, тато якої і є одним з укладачів словника. Доки батько працює, дівчинка тихцем сидить під його сортувальним столом, слухає, що відбувається довкола, вдихає аромат фарби та паперу і все більше занурюється у світ магії слова. І коли поблизу неї падає цидулка зі словом «bondmaid», що означає «невільниця», Есме зберігає його в старій дерев’яній валізці, що із часом наповнюється і іншими словами (загубленими, відкинутими, недоречними, проігнорованими).

По мірі зростання Есме слова набуватимуть для неї все більшого значення і приноситимуть їй усе більше клопотів та турбот, але і втіхи, натхнення… Дівчина зрозуміє, що не всі слова в чоловічому світі, патріархальній епосі, мають значення… Але чи правильно це: губити й забувати слова й лексеми (жаргонні вирази, можливо, не надто «добропорядні», але поширені у вжитку) — а разом із тим — щирі, емоційні, болючі, драматичні, справжні історії тисяч і сотень тисяч жінок із різних прошарків суспільства?!

«Вульгарне слово, коли воно доречно вжите і з належним запалом, може виразити значно більше, ніж його ввічливий відповідник»

«Деякі слова важливіші за інші – я засвоїла це, виростаючи у Скрипторії. Утім, мені знадобилося чимало часу, щоб збагнути чому»

«Одні слова були немовби ті пташенята, що випали з гнізда. А інші, коли потрапляли мені до рук, немовби вели до розгадки: я знала, що вони важливі, але ще не розуміла чому»

«Хіба слова, які вживають жінки, не варті такого самого ставлення, як і будь-які інші слова?»

На тлі історичних подій епохи (рух за права жінок, загострення суфражистського руху, гнітючий початок двадцятого століття, Перша світова війна) розкриваються не менш важливі особисті теми: право на насолоду й розпоряджання власним тілом, материнство, прощення себе самої, право на самовизначення, чого ти насправді хочеш у цьому світі; кохання і інтимні стосунки, вибір, який має свої наслідки і свою ціну, болісні втрати, розчарування і вміння підійматися з колін і ти далі; пам’ять поколінь. У цій книзі — ціле життя однієї Жінки, закоханої в Слово, що плекала його, наважилася йти за своїм покликанням, мрією в житті, навіть колись хтось тобі каже, що все, що ти робиш, — позбавлене сенсу та незначуще. Це справжня Ода слову та ролі жінки у світі: їхній силі, витривалості, унікальності, умінні зцілювати себе саму і все довкола. Розмаїття емоцій, яке проживає кожна.

«Проблема в тому, Есме, що ти не того боїшся. Без права голосу всі слова, які ми промовляємо, не мають жодного значення. І ось це мало би жахати тебе по-справжньому»

«Жаль, скорбота і втрата. Надія й полегшення. І ще багато всього, для чого я не мала слів, але проживала всім нутром і відчувала на смак їхню гіркоту. Роздратування від неможливості висловити ці емоції виливалося струмками сліз»

Есме дорослішатиме і зможе усвідомити різницю між її привілейованим становищем і роллю інших жінок у соціумі (служниць, танцівниць, тих, хто для виживання продає своє тіло за гроші й інших). Але вона не цурається їх, а навпаки: намагається зрозуміти, допомогти та записати, зберегти їхні історії.

« — Ліззі, а навіщо ти вишиваєш?

Вона довго мовчала. 

— Мені подобається, коли руки чимось зайняті, – врешті озвалася Ліззі. – І моє шиття – доказ того, що я існую. Моя вишивка завжди буде тут. Коли я її бачу, то почуваюся, ніби і я залишусь тут… не можу дібрати правильного слова. Так ніби і я завжди буду тут. 

— Навічно, – сказала я. — А решту часу як ти почуваєшся?

Як та кульбабка за мить до пориву вітру»

Молода дівчина відкриватиме свою сексуальність, здобуватиме перший інтимний досвід, робитиме помилки та непрості вибори, і вперто йтиме до своєї мети та до першого (єдиного) справжнього кохання. І хоч мова йде про чоловічий, патріархальний світ, але головні в цій історії — жінки, сестринство. Саме вони «рухають світ». Саме вони на передньому плані, навіть коли інша стать цього й не усвідомлює.

«Він стояв на порозі. Високий і стрункий. Чисто виголений. З темним кучерявим волоссям. Помітив, як я визираю з-за книжкової полиці, й усміхнувся. Я була надто далеко, щоб розгледіти його очі, але знала, що вони були барви вечірнього неба, майже фіалкові».

«Він стояв на порозі. Високий і стрункий. Чисто виголений. З темним кучерявим волоссям. Помітив, як я визираю з-за книжкової полиці, й усміхнувся. Я була надто далеко, щоб розгледіти його очі, але знала, що вони були барви вечірнього неба, майже фіалкові». 

«—  Ти зазвичай небагатослівна, але коли починаєш говорити, кожне твоє слово — досконале. А ще мені дуже подобається, що ти ніколи не говориш про капелюшки, — додав Білл. 

—  Капелюшки? А чому б я мала про них говорити?

—  Лише від самого факту, що ти про то не знала, у тебе можна закохатися»

«Деякі слова – це набагато більше, ніж просто літери на сторінці. У них є власна особлива форма, і текстура. Вони немов кулі, сповнені енергії й варто один раз видихнути, як вони вилітають з уст, зачіпаючи їх своїм гострим краєм. У правильному контексті вони можуть спричинити катарсис»

«Війна зробила теперішнє важливішим, аніж минуле, і набагато певнішим, аніж майбутнє. Я можу розраховувати лише на те, як почуваюся зараз. І після всього, що ти мені розповіла, я полюбив тебе ще дужче»

Глибокий, змістовний, щемкий, пронизливий, зворушливий, болісний, художньо сильний, соціально й історично важливий і актуальний психологічний роман із феміністичними мотивами, що має реальні історичні прототипи серед персонажів і біографічні складові, який, переконана, заполонить серця і українських читачів.

Бонус: а якщо ви хочете прочитати не менш захопливу, а ще й фентезійну історію про магію слова для молодіжної, підліткової авдиторії — радимо вам книжку «Словозахисниця» авторки Патришія Форд!