Ми продовжуємо ділитися з вами книжковими рекомендаціями від наших письменників. Публікуємо третій матеріал, у якому автори «Видавництва Старого Лева» діляться своїми читацькими враженнями за 2024 рік та розповідають про 3 найкращі прочитані книги.

У цьому тексті читайте книжкові рекомендації від Євгенії Кузнєцової, Саші Козлова та Рустема Халіла.

Євгенія Кузнєцова (авторка книг «Спитайте Мієчку», «Драбина», «Мова-меч. Як говорила радянська імперія», «Вівці цілі»)

Сашко Столовий «Оринин. Роман про стелепного чоловіка»

Слобожанська говірка вривається в літпроцес і одразу дуже хорошим текстом, де є глибина, мілина і манівці. Вибирай любу стежку і нею читай. Дуже понравилось! 

Роман Голубовський «З нами житиме Еласмотерій»

Чудова збірка абсурдистських оповідань. Я таке дуже люблю і мені бракувало таких текстів у нашій літературі. Моє улюблене оповідання про літзавод. 

Софія Андрухович «Катананхе»

Дуже образне читання, ідеальна доза, коли хочеться продовження. Я ще довго думала, чому мені так приємно згадувати цю книжку? Я читала її у це дуже тривожне літо і лише згодом зрозуміла, що це нелегка книжка, але вона про «після війни». Тобто після війни буде і там буде Оболонь, Київ і можливо навіть ми.

Саша Козлов (автор книги «Кубик»)

Бенджамін Стівенсон «Усі в моїй родині – вбивці»

Детектив, написаний стендапером. Власне, сам факт убивства тут не настільки важливий, як те, як він подається: тут буде і постійне пробивання четвертої стіни, і (не)надійний оповідач, що одразу пообіцяє вам не брехати, і, звісно, гумор.

Марджан Сатрапі «Персеполіс»

Книга-комікс про дитинство авторки в Ірані під час Ісламської революції. Геніальна маніпуляція емоціями читачів, коли протягом однієї сторінки тобі можуть показати моторошний жах війни та викликати посмішку.

Стюарт Тертон «Сім смертей Евелін Гардкасл»

Тертон обожнював твори Агати Крісті і колись сів за стіл, щоб написати щось нове в її стилі. У нього нічого не вийшло: виявилося, що вона давно вже все придумала. Сім років по тому він здогадався додати до міксера «День бабака» і створив книгу, де сюжетних поворотів більше, ніж персонажів, а персонажів тут, повірте, дуже багато.

Рустем Халіл (автор книги «Часу немає»)

Ореста Осійчук «Абрикосова книгарня»

Неймовірно тепла історія про хлопчика Міська Фариняка, якого мати змушена віддати на виховання родичам покійного чоловіка — бездітному подружжю. Події розгортаються у двох часових вимірах. На початку XX століття Місько знаходить нову родину, близьких друзів, дитяче кохання, але водночас переживає болючі втрати та тугу за матір’ю. А на початку XXI століття таємний Михайло Фариняк повертається з-за кордону в те саме місто, з намірами, про які ми дізнаємось пізніше.

Оресто, якщо ви читаєте це, знайте: ви створили справжнє диво.

Марина Гримич «Умерови: Історія однієї родини на тлі кримськотатарського національного руху ХХ–ХХІ ст»

Під час мого першого знайомства з історією братів Ільмі та Бекіра Умерових, учасників національного руху кримських татар за повернення на Батьківщину, я подумав, що ця історія гідна цілої книги. З того часу до неї додалося ще більше подій: Крим був окупований, а Ільмі Умеров пережив російське ув’язнення. І ось, нарешті, книга про це побачила світ.

Особливість Умерових в тому, що вони настільки тісно й глибоко занурені у кримськотатарський національний рух, що стають ідеальними провідниками крізь сучасну історію народу. Це історія про боротьбу на чужині за повернення додому, а також про боротьбу вже на рідній землі за відновлення своїх прав.

Ерсін Карабулут «Тривожний вісник Стамбула. Том 1»

Графічні романи вже кілька років є частиною моїх читацьких звичок. І найбільше з них в 2024 році мене вразила історія хлопчика Ерсіна. Він живе на околицях Стамбула, у вільний час малює й мріє стати автором коміксів. Одного дня доля та сміливість приводять його до сатиричного журналу.

Роман Карабулута — це водночас історія дорослішання, роман виховання та історичний зріз епохи. Ерсін займається сатирою, тому на власному досвіді відчуває, як легко може звужуватися свобода. Він бачить, як стабільність і процвітання, що прийшли на зміну хаосу, перетворюються на ґрунт для диктатури. І розповідає про це у своїх малюнках.