Що читали автори «Видавництва Старого Лева» у 2024 році? Рекомендації від Олени та Юлії Черніньких

Публікуємо п’ятий матеріал, у якому автори «Видавництва Старого Лева» діляться враженнями про свій читацький рік та які 3 книги запам’яталися їм найбільше у 2024 році. Цього разу своїми книжковими рекомендаціями поділилися письменниці Олена Чернінька та Юлія Чернінька.

Юлія Чернінька (авторка книг «Барні 613», «Спадок на кістках», «Називай мене Клас Баєр»)

Сергій Осока, «Три лини для Марії»

Сергій Осока не пише, а малює цілі полотна про усім близьке та просте життя. В його оповіданнях я відчуваю смаки і аромати. Це — цінно. 

Василь Махно, «Кури не літають»

Неймовірні есеї. Ця книга дуже на часі.

Сергій Плохій, «Брама Європи» 

Легко, цікаво і доступно описана історія нашої землі від скіфських воєн і до незалежності.

Олена Чернінька (авторка книг «Лемберґ: мамцю, ну не плач», «Спекотне літо Нормандії, холодна зима України»)

Юлія Чернінька, «Барні 613»

Моторошна історія, в якій потайки закладені Біблійні закони, читається так, наче підглядаєш за головно героїнею у шпаринку. Не убий, каже закон. Та чи була праведною вона? Зрештою, всі ми приходимо в цей світ, і обов'язково підемо з нього. Тільки брама в засвіти відчиняється для кожного у свій час.

Юлія Чернінька, «Спадок на кістках»

Чи можуть нащадки нести на собі відбиток страшних вчинків своїх пращурів? Історія розповість нам про наших з вами сучасників та шлейф убивств, що скоїли їх пращури. І цей шлейф з минулих літ притягнувся аж в сьогодення.

Мар’яна Савка, «Люди на каві»

Легкий аромат смачних парфумів, запашна кава і люди... Найприємніший супутник на кілька днів - саме ця книга. В кожному оповіданні ми можемо відчути присутність героїв на відстані простягнутої руки. Ми проживаємо з ними день, переживаємо і радіємо, сміємось і рюмсаємо. Бо саме ця книга - про наше реальне життя. Про людей, що живуть поруч із нами.