Саллі Руні – молода ірландська письменниця, що здобула собі славу та  титул серед читачів і критиків  «літературного феномена», «молодої зірки літератури»,«Селінджера епохи Snapchat». Її книги називають «біблією міленіалів», нагороджують престижними у книжковому світі преміями. Видавці змагаються за права на її твори, а режисери – за їх екранізації. Її романи стають світовими бестселерами, а також знаходять розуміння та відклик у серцях мільйонів читачів із усього світу. З’ясуємо разом, які ж секрети шаленого успіху цієї молодої, але вже такої відомої романістки?

 

Відвертість

Почуття, емоції, думки головних героїв романів Саллі Руні розкриваються перед читачем  у всій своїй відвертості, не зважаючи на те, чи є вони прекрасними, а чи відразливими. Саллі Руні у певній мірі ризикує, і  художньо виліплює головних героїв своїх історій дивними, слабкими, розгубленими, вразливими. І це не випадково. Адже наші внутрішні механізми – дуже схожі. Саме тому так багато молоді впізнає у персонажах книг Руні себе – власні переживання/сумніви/страждання, помилки. А відчуття – що ти не один на цій планеті,  що тебе розуміють, навіть коли ти сам сумніваєшся у своїй «нормальності»  – найкраще почуття евер.

Саллі Руні навіть не намагається кокетувати зі своїми читачами або прикрашати дійсність. Реальність – така, як вона є. Що з того, як ти будеш дивитися на світ через рожеві окуляри ?! Стосунки між людьми – бувають заплутаними, незрозумілими, зрадливими. У кожного з нас є свої скелети у шафі.  Ми не розуміємо своїх близьких та навіть самих себе. Але саме таким чином ми здобуваємо життєвий досвід. Ми усі гідні того, щоб вірити, сподіватись, любити. Намагатися, створювати і творити. Рухатися вперед, а потім ставити усе на паузу. Радіти та бути на вершині успіху, а потім падати вниз.  Підійматися. Бо це і є – Життя! Саме це письменниця і намагається показати/розказати у кожному своєму творі.

 

Теми, близькі сучасній молоді

Хоч Саллі Руні пише не тільки для міленіалів (тобто тих, хто народився орієнтовно між 1980-м  та 2000-ми роками), але все ж переважна її авдиторія – юнаки та юнки. Адже у романах Руні розкриваються теми, як ніколи близькі сучасній молоді: тотальна самотність в епоху глобалізації  та інформатизації суспільства; творчість та відсутність підтримки від рідних; нестабільні або токсичні стосунки; психоемоційні проблеми, відчуття провини за минулі вчинки; дитячі травми та нервові зриви; віднаходження власного «Я»  і просто життя, як воно є – із усіма його радощами та факапами. Життя, яке проживаємо й  ми.

Саллі Руні не дає порад, як вирішити ту чи іншу проблему; як вибратися зі скрутної ситуації. Вона просто описує дійсність і дає нам відчуття, що ми  –не тотально самотні. Що ті, хто поряд  – відчувають та переживають те саме або, принаймні, схоже. І це найкраще, що може дати читачу література.

 

Кохання, пристрасть, секс

Кохання, пристрасть, секс –  і все, що з цим пов’язано, в усі часи хвилювало та продовжує хвилювати молодь. І це цілком нормально і природно, адже інструкції до життя/стосунків нам, на жаль, ніхто не надав. Та і чи підходила б вона, якщо навіть існувала, усім і кожному? Тому, ми здобуваємо власний досвід, методом спроб і помилок. Як і герої романів Саллі Руні. Можливо, письменниця навмисно описує травматичний досвід так, щоб ми спробували не набивати власні ґулі, а зрозуміти щось на чужому прикладі ?

Аб’юзивні токсичні стосунки; зради – фізичні і психологічні; експерименти у сексі; еротичні фантазії; проблеми визначення власної сексуальної орієнтації – все, чого ви соромилися,  про що боялися розповісти,  – Саллі Руні показує у всій своїй відвертості.

Крім того, екзистенційні розмови про сенс життя, релігію, культуру та політику – невід’ємна частина світу романів Руні.

 

Унікальний літературний стиль

Про унікальний авторський стиль Саллі Руні вже написано/сказано дуже багато. Іноді її тексти нагадують потік свідомості. Іноді – розділових знаків на сторінці набагато менше, ніж потрібно було б. Діалоги без пояснень. Перетікання розповіді одного героя – у оповідь іншого. І ще багато авторських «фішок», які читач знаходить лише у Саллі Руні. Тому і повертається знову і знову до її книг. Навіть якщо ви не є прихильником/фанатом творчості цієї письменниці, кожна нова книга все одно зацікавлює, приваблює, і аж лоскоче дізнатися: «А що ж там…?»; «А як там… ?»…

Читач може не зізнаватися, що любить її романи, але все одно зачитуватися ними, як своєрідного роду, терапією.

 

Вміння залишатися собою

Одним із секретів успішності та популярності відомої романістки є те, що вона не прагне бути схожою на когось іншого. Вона не копіює літературні стилі, не намагається перейняти чужий досвід – вона діє/пише інтуїтивно, так, як підказує їй власне серце та життєвий досвід. Уміння залишатися собою – в житті, професійній діяльності, у творчості – не вроджена, а набута навичка. І Саллі Руні у цьому – геніальна.

 

Саллі Руні «Нормальні люди»

Він – один із найпопулярніших хлопців школи. Один з тих, хто часто опиняється у центрі уваги і  навколо кого завжди крутяться зграйки дівчат.

Вона – самотня дивачка, яка ніяк не може знайти собі місця ні у шкільному середовищі, ні взагалі у соціумі.

Між Конеллом та Маріанною виникає потужний зв'язок, який неможливо інтерпретувати та описати словами. Магія/хімія стосунків між ними триватиме довгі роки, навіть коли соціальні статуси вже не школярів, а студентів кардинально зміняться. Чи існують вони, «нормальні люди»? Чи емоційно врятують головні герої одне одного ? А, можливо, знищать?

 

 Цитати з роману

***

«Усі ці роки вони нагадували дві маленькі рослинки, які ділили між собою той самий ґрунт, проростали одне в одного, звиваючись, щоб звільнити місце, займаючи незручні положення»

***

«Він щиро розсміявся. Маріанно, сказав він, хоч я й не вірю в Бога, але інколи думаю, що він створив тебе спеціально для мене»

***

«Більшість людей проживає все своє життя, подумала Маріанна, так і не відчувши такої близькості»

***

«Неможливо повністю позбутися залежності від інших людей, то чому б не відкинути ці намагання, подумала вона, рушити в інший бік, залежати від людей у всьому, дозволити їм залежати від тебе, чому б ні»

***

«Її погляд виводить його з рівноваги, як і раніше, це наче дивитися в дзеркало на того, хто не має від тебе секретів».

 

Саллі Руні «Де ж ти дівся, світе мій прекрасний?»

 Головні герої роману: Еліс, Ейлін, Саймон та Фелікс. Молоді, гарні, на піку розквіту свого життя. Здавалося б, увесь світ має бути біля їхніх ніг. Та що об’єднує цю четвірку, крім відчуття пустки у грудях, яку кожен у свій спосіб намагається заповнити? Що заважає їм радіти життю та дихати на повну? І які таємниці кожен з них приховує?

 

Цитати з роману

***

«Коли я намагаюся уявляти своє щасливе життя, то бачу незмінну з дитинства картину: будиночок, навколо якого квіти й дерева, річка неподалік, кімната, повна книжок, і в тому домі хтось, хто мене любить, та й усе»

***

«… а сенс життя завжди той самий – жити й бути з іншими людьми…»

***

« … я відчувала, що можливе все, що переді мною немає замкнених дверей і що десь, ще не знаю де, є ті, хто буде мене любити й захоплюватися мною, ті, хто хоче зробити мене щасливою. Мабуть, у чомусь це пояснює ту відкритість до світу, яку я відчувала, – може, й несвідомо я передчувала своє майбутнє, виглядала його ознаки»;

***

 «… я кажу собі, що хочу жити щасливо й що умов для щастя просто ще немає. Але якщо це не так? Що робити, якщо я не даю собі бути щасливою? Тому що мені страшно, чи я обираю упиватися жалем до себе, чи то не вірю, що заслуговую на хороше, чи ще чомусь. Щоразу, коли зі мною стається щось хороше, я замислююся: цікаво, а за скільки часу воно перетвориться на погане? І я майже бажаю, щоб найгірше сталося швидше, краще раніше, ніж пізніше, а, якщо можна, то просто одразу, аби я вже через це не тривожилась»;

***

«І я хочу цього – довести, що людині насправді притаманне не насильство чи жадібність, а любов і дбайливість».

 

Саллі Руні «Розмови з друзями»

Френсіс і Боббі – студентки Дублінського  Трініті-коледжу, талановиті інтелектуалки, які постійно знаходяться у пошуку себе та сенсу існування. Вони куштують це життя на смак і схильні до захоплення такими ж творчими особистостями, як і вони самі. Здається, дівчата були одне для одної цілим світом, аж доки не зустріли ексцентричну подружню пару вільних поглядів  –  Мелісу (фотографиню та поетку) та Ніка (напрочуд вродливого актора). Симпатія, пристрасть, ревнощі, непорозуміння, сварки та зради – хто з цієї четвірки залишиться «друзями»? А хто – коханцями ? Френсіс, Боббі, Мелісі та Ніку просто необхідно, щоб ми вислухали їхню відверту історію. А ми – і не заперечуємо.

Цитати з роману

***

«… я – автономна і незалежна особистість із внутрішнім життям, якого ніколи не торкалася й не розуміла інша людина»

***

«Нік побачив мене, наші погляди зустрілися. Я відчула те, що завжди: у мені наче з силою повертався ключ, але цього разу я ненавиділа сам ключ і те, що взагалі була відкритою перед чимось»

***

«У ліжку ми складалися одна довкола одної, як ориґамі. Як виявилося, можна почувати таку вдячність, аж не можеш спати ночами»

***

«мати почуття - не ознака слабкості»

***

«і мені стало шкода всіх нас, ніби ми були просто маленькими дітьми, які прикидаються дорослими»

***

«Навколо крутилися люди й предмети, займали позиції в незрозумілих ієрархіях, належали до систем, про які я не знала й ніколи не дізнаюся. Складна мережа об'єктів і понять. Дещо потрібно просто пережити, лише тоді його зрозумієш. Не завжди можливо зайняти аналітичну позицію».

 

Тож, обирайте, яка саме із книг Саллі Руні вам ближча до серця.  Але ми б радили – прочитати їх усі!