Нещодавно світ побачила нова книга письменника Володимира Аренєва «Скарбничка історій», що буде цікавою як підліткам, так і дорослим. На її сторінках – унікальне поєднання пригодницької історії про мандри у часі та просторі, розкриття таємниць, дружбу, дива, небезпеку, непорозуміння й випробування та нон-фікшн складової з порадами та завданнями щодо написання власних захопливих історій.

Ось що про книгу каже письменниця Оля Русіна, яка вже встигла прочитати новинку:

***

Останнім роками на ринку стає дедалі ближче книжок про те, як, власне, писати книжки. Різноманітні посібники зі сторітелінгу/красного письменства набули популярності разом із поширенням курсів та майстер-класів на цю тему, тож тепер навіть можна обирати: чи йти на заняття, чи опановувати «основи професії» самостійно.

На фоні усього цього різноманіття стає дедалі складніше виділитися з кожною новою книгою на таку ж тему. Тут «Скарбничка історій» Володимира Аренєва має вигідну оригінальну рису, якої я не зустрічала досі у схожих роботах від українських авторів: це заразом і незалежна художня історія, і цілісний посібник зі сторітелінгу. У прикінцевому розділі автор розповідає про історію виникнення цієї ідеї: «Я мав за плечима багато років викладання курсу з письменства, нічого не заважало просто сісти і на основі лекцій написати книжку. Нічого, крім вродженого занудства. Я дуже не хотів робити черговий підручник, яких десятки і десятки».

Фікшн- та нон-фікшн розділи у книзі чергуються, тож обидві частини «Скарбнички» можна читати як окремо, так і разом, а особливо уважні читачі помітять, які поради і настанови письменника з «навчальної» частини втілюються у написаній ним самим історії.

Тут ви знайдете базові поняття та принципи створення історії, викладені у легкій, доступній формі – та з гумором, що не менш важливо: про конфлікт, розвиток персонажа, побудову напруги і саспенс, експозицію, антагоніста й протагоніста. Але також – більш особисті, вочевидь, поради автора щодо того, як знайти час та мотивацію створювати сюжети, не боятися помилок тощо. У цих розділах достатньо також відсилок на відомі твори світової літератури, автори яких так само використовували ті чи інші описані прийоми.

Художня ж частина розповідає про дівчинку Урсулу, яка має, по суті, ту саму мету, що й потенційні читачі цієї книги, – їй треба створити історію. Тільки у її випадку ставки набагато вищі (а згідно з правилами, які ми тепер знаємо, ставки зростають в міру розгортання сюжету) – якщо вона провалить своє завдання, близьким їй людям загрожують наслідки стародавнього закляття. Хтось назавжди залишиться існувати у подобі олівця замість людської, а комусь не вдасться звільнитися з ув’язнення скарбнички.

Це пригодницька історія для підлітків, один із головних героїв якої нагадав мені чарівника Хаула з книги Діани Вінн Джонс – Шам саркастичний, але водночас вразливий; імпульсивний і часом самозакоханий, але не може не викликати симпатії, попри свій складний характер. Без сумніву, він дуже ускладнює Урсулі спроби зняти закляття, адже постійно щось недоговорює, ці недомовки рано чи пізно розкриваються і призводять до нових та нових проблем – але й додають історії важливих деталей. А лише знаючи всі деталі, можна повністю зрозуміти Шамову мотивацію (і помітити, що він набагато більш чуйний джин, ніж здавалося на початку).

Приємно спостерігати, як Володимир Аренєв «грається» з класичними сюжетами – так лампа, у якій мешкає джин, із часом трансформується у скарбничку, а головні герої намагаються перехитрити механізм дії закляття. Утім, рішення, яке всіх врятує, буде простим і неочевидним водночас. Адже найбільша інтрига завжди – у тій історії, фінал якої ще не наступив. І саме тому, либонь, процес створення книжок приносить письменникам стільки задоволення!