"На жаль нічого не вдалось знайти за вашим запитом."
"На жаль нічого не вдалось знайти за вашим запитом."

Дронь Артур
«Писати для дітей — це відповідальність». Наталія Ясіновська про письменництво та дитячу літературу
Як дитяча письменниця Наталія Ясіновська дебютувала із книгою «Лізка Мармизко», яку видав Старий Лев. Цьогоріч вийшла нова книга Наталії — повість «Любов, дідусь і помідори». Зворушлива історія про дівчинку Олесю та її переживання за дідуся, який захворів на рак, — уже в продажу. А 10 гривень від вартості примірника перерахують у фонд «Таблеточки» для допомоги онкохворим дітям в Україні. 
 
Сьогодні Старий Лев познайомить вас трохи ближче із самою авторкою. Наталія Ясіновська — письменниця та перекладачка, яка любить морозиво з карамеллю і мультсеріал про Месників. Улюблений колір Наталії — зелений, а улюблені шкільні предмети — українська мова та література. Має вдома двох котів і одного гекона. Найбільше мріє, аби всі рукописи втілилися в книжки. А більше вам розповість сама письменниця.
 
ПРО ТЕ, ЩО ЧИТАЛА В ДИТИНСТВІ
 
У ранньому дитинстві — книги Всеволода Нестайка «Пригоди в лісовій школі» та «В країні сонячних зайчиків». А в підлітковому віці, пригадую, читала «Принцесу Марсу» Едґара Барроуза. Усі мої друзі були в захваті від «Тарзана», але він якось пройшов повз мене. Дуже сподобалася саме Марсіанська серія. Також читала Александра Дюма. І «Три мушкетери», і «Граф Монте-Крісто». 
 
ПРО ПИСЬМО
 
Почала писати іще в садочку.
Усі малювали, а я писала. Досі пригадую ці літери, розвернуті в різні боки. Письмо в дитячому садочку — це один із моїх перших спогадів. Тато приносив із роботи великі блокноти із білими сторінками без клітинок і лінійок. Пригадую, вони були дуже гарні й міцні. У них я й писала. Перша моя книжка називалась «Пригоди Колобка та його друзів», якщо не помиляюсь :) 
 
Коли пишу книги, не шукаю сюжети спеціально. Вони навколо. А найбільше надихають на письмо діти. Вони дали поштовх до написання усіх моїх книжок. Найбільше у цих книгах взято із життя моєї старшої доньки. Щоправда, інколи вона говорить, що надто вже реалістично я все описую. І що в моїх книжках усе закінчується добре, а в житті так стається не завжди.
 
Записувати потрібно постійно. Ненавмисне підслухана розмова, якась подія чи сцена — усе це інколи наштовхує на сюжет. Згодом події починають нанизуватись одна на одну, а персонажі — оживати. А коли вони вже багато говорять, то треба одразу записувати. Бо інколи здається, що все вже так гарно продумало, що й не забудеться, а з часом не можеш згадати деталей. 
 
ПРО ДИТЯЧУ ЛІТЕРАТУРУ
 
Дитяча література відрізняється від дорослої рівнем відповідальності. Дитячий автор має розуміти, що він відповідальний за те, що пише. Адже це не просто впливає на дітей — воно щось у них змінює. Може їм допомогти і щось підказати. Дати зрозуміти, що дитина не одна зі своїми проблемами.

Дитяча література має бути різною. Важливими є і веселі пригодницькі книжки, і дещо серйозніші історії. Перші допомагають зацікавити дітей читанням, а другі — справлятись із проблемами. Для мене важливо, щоб у книгах піднімалися справжні проблеми. Вони можуть бути пересипані гумором і жартами, але містити те, що є в нашому повсякденному житті — і біль, і неприємності, і втрати… Для багатьох дітей уже саме навчання в школі може бути складним досвідом, повним переживань. Якщо ж дитина знайде персонажа зі схожими проблемами, зрозуміє, що вона не сама, це може стати поштовхом до вирішення проблеми, чи, принаймні, до її переосмислення. Діти вбирають усе, наче губки. Це треба пам’ятати, коли пишеш для них. 
 
Дитяча книга не має повчати. Вона має показувати все розмаїття життя. Повчань і так уже забагато. Батьки повчають, вчителі у школі повчають. А беручи в руки книжку, дитина має відволіктися від усього. Звичайно, через книги потрібно передавати читачам правильні сенси, але робити це ненав’язливо. Наприклад, діти можуть зрозуміти, що потрібно дбати про довкілля, бо герої книжки подали їм гарний приклад. Вони з власного бажання поприбирали в лісі чи зробили якусь хорошу справу. Треба показувати справжнє життя. Але ні в якому разі не повчати.
 
БЛІЦ ІЗ НАТАЛІЄЮ ЯСІНОВСЬКОЮ

Лізка Мармизко обкладинка
Тираж закінчився
Хто ваш улюблений письменник?
 
За останній рік — Ілларіон Павлюк. Читала всі його книги і мені дуже сподобалось.

Хто ваш улюблений читач?

Той, який читає і відчуває смисли, які були закладені в книзі.

Яку книжку мрієте написати?
 
Таку, яка буде актуальною не лише тут і зараз, а й через 10-20 років.

За що найбільше любите дитячу літературу?
 
За те, що там можна бути собою. Можна подуркувати і не бути надто серйозним, досвідченим і втомленим життям.

Наталіє, чому ви пишете?

Тому що не можу не писати. Тому що це для мене терапія. Тому що це допомагає щось зрозуміти про себе.
 

Коментарі

Щоб залишити коментар, необхідно

imageimage