"На жаль нічого не вдалось знайти за вашим запитом."
"На жаль нічого не вдалось знайти за вашим запитом."

Дронь Артур

Книга норвезької письменниці Гайді Лінде «Олівія і два її життя» вийшла за підтримки програми Європейського Союзу «Креативна Європа». Вона розповідає про десятирічну дівчинку, яка живе на дві хати через розлучення батьків. Лінде описує і стосунки Олівії з батьками, і її переживання через появу нової популярної учениці, і тривогу перед народженням молодшої дитини. А також письменниця розповідає, як Олівія з усім цим справляється.

Сьогодні ми поділимося з вами роздумами психологині Софії Влох про цю особливу книжечку. Під час онлайн-обговорення «Олівії і двох її життів» Софія розповіла зокрема й про те, чому книги для дітей на складні теми є такими важливими.

 

ПРО СЮЖЕТ КНИГИ

Це книга про життя дівчинки, батьки якої є розлученими. У її житті буває багато різних ситуацій, і вона переживає їх з різними емоціями. Книга не лише про те, як бути, коли твої батьки розлучені і ти мусиш жити на дві хати. Книга також про те, як це все відбивається на житті Олівії.

А також вона про те, як з’являються різні виклики. І як з ними справлятися. Бо народження сестрички — це виклик для маленької Олівії, щось нове у її житті. Поява в школі нової дівчинки викликала в неї достатньо зрозумілі емоції: обурення, злість, образу, спротив. Але як вона з ними справлялася? За певний час в Олівії з’явилося також прийняття і дружба. Ця книга дуже реальна. Вона про реальність почуттів десятирічної дитини. Я б описала «Олівію і два її життя» саме так.

ПРО ДІТЕЙ ТА ЇХНІ ЕМОЦІЇ

Для нас трохи фантастичним є те, що діти вільно говорять про власні емоції і ставлять важливі питання в певних моментах. Наприклад, коли новенька в школі ділиться своїми переживаннями, а клас реагує. Не завжди трапляється саме так, але загалом таким є навчання у скандинавських країнах. Воно про те, що ти важливий. Твої емоції та думки є важливими. Твоя думка може відрізнятися від думки інших. І це не означає, що ти якась не така, погана, неідеальна чи не найкраща. Ти можеш бути різною особистістю, і це нормально.

Тут ідеться про те, над чим ми зараз багато працюємо в Україні. Батьки хочуть стати кращими для своїх дітей і дати їм можливість бути індивідуальними, зі своїми емоціями, думками. Це нормально. Ти можеш ділитися всім цим із оточуючими.

ПРО ВАЖЛИВІСТЬ КНИГ НА СКЛАДНІ ТЕМИ

Такі книжки є важливими для всіх, бо це опис реальності. Ми не живемо в ідеальному світі. Буває так, що батьки розлучаються. Важливим є розуміння, що таке трапляється, і ти в цьому не один. Адже що ми бачимо наприкінці книги? Олівії стало легше жити, коли її думки нормалізували. Коли вона зрозуміла, що не одна. Такі ситуації бувають, і діти дають собі з ними раду. Така нормалізація є важливою.

Можна уявити собі, що всі в класі мовчать, у всіх є ідеальні батьки, все супер-пупер. І є тільки одна дівчинки, в якої батьки розлучаються. Але подивімось на статистику. Вона покаже, що розлучення в нашому житті є. І конфлікти у батьків є. І приховувати від дітей правду не можна. Але в який спосіб проговорювати такі речі? Як додатковий засіб можна дати книгу. Після того, як батьки вже поговорили з дитиною, і вона розуміє ситуацію.

Діти часто перекладають обставини з батьками на себе. Можливо, я зробив щось не так, і тому вони розлучаються? Можливо, це моя провина? Чи будуть мене тоді любити? У такому випадку треба чітко розділити все це для дитини. Стосунки батьків між собою — це одне. Але стосунки тата і мами — які залишаться татом і мамою назавжди — це зовсім інше, і це для дитини дуже важливо. Любов до дитини не повинна страждати через стосунки батьків. Тому, звісно ж, у таких моментах важливо мінімізувати стресові речі для дитини. І книга може бути добрим супроводом і нормалізацією. «Дивись, про це пишуть. І як гарно Олівія дає собі раду! У неї є батьки, і вони обоє її люблять. Так, живуть окремо, але її життя є максимально таким добрим, яким може бути».

Думаю, тут дуже важливим є вибір батьків, коли давати таку книгу. Дитина має знати, чому ви їй це даєте. Це залежить також від віку, адже меншим діткам ми пояснюємо щось в один спосіб, а з дорослішанням підбираємо інші слова. Книга, де є нормалізація та розуміння того, що дитина не одна, стане гарним додатком. Тоді дитина не почуватиметься дефективною, не такою, гіршою, ненормальною. Ситуація в сім’ї нічого не говорить про неї. Вона така сама нормальна, така сама індивідуальність, як і всі інші діти.

Коментарі

Щоб залишити коментар, необхідно

imageimage