Море буває геть різним. Часом воно тихо спочиває перед нами неосяжним простором, віддзеркалює небо у своїй безодні. Потім, напевно, втомившись від спокою та нерухомості, сподіваючись дотягнутись до зірок, починає свій рух. Невеличка хвиля, за нею ще одна трохи більша – і ось, непомітно та швидко розпочинається шторм. Ймовірно, вітер не буде стояти осторонь й охоче пограється з морем, щоб розворушити його ще більше. Так шторм перетвориться на бурю, яка неодмінно досягне апогею, а потім навколо все стихне і почнеться спочатку.

«Морський Ад» – вигадане дивовижне містечко, яке створив британський письменник та ілюстратор Томас Тейлор для цілої серії романів. Життя тут наповнене особливими сенсами.

У книзі «Ґарґантіс» українських читачів зустрічають хлопчик на ім’я Герберт Лемон та дівчинка Вайолет Парма. Так, це двійко дітей, яких ми вже встигли полюбити у «Маламандері» – першій частини серії книг автора. У ній діти досліджували загадку страшного монстра, розгадували таємниці та брали участь у найрізноманітніших пригодах. Зазначу одразу, що завдяки майстерності Томаса Тейлора та його уважності до деталей, можна читати «Ґарґантіса» не залежно від того, прочитали ви «Маламандера» або ні. Всі історії героїв будуть зрозумілі, а для шанувальників наповняться новими фактами.

Цього разу сильний та затяжний шторм докучає маленькому прибережному містечку. Він не вщухає ні на мить, а тільки додає обертів. Налякані небезпекою рибалки не виходять в море. Шторм настільки потужний, що може зруйнувати будинки, а мешканці впевнені, що місто піде під воду, бо, схоже, збувається пророцтво.

Ґарґантіс – монстр-буря із прадавніх легенд. На старовинних малюнках його зображували як величезну істоту з головою морського чорта та десятками плавників уздовж всього тіла, що символізувало страшну природу шторму. То й не дивно, що він має свою назву.

Герберт Лемон працює черговим у бюро знахідок при готелі «Ґранд Наутілус». Одного дня рибалки приносять туди старі сіті, в яких заплуталась людина. Коли її звільнили, виявилось, що це єдина і неповторна професійна прочісувачка пляжів – місіс Копалина. Вона вирішила скористуватись відпливом, та не дивлячись на шторм, зайшла далеко в море. ЇЇ руки міцно тримали вилов – майстерної роботи старовинну скляну пляшку у формі риби, рот якої було заткнуто водоростяним корком. Окрім того, на пляшці були нанесені стародавні руни. Вони написані «адівкою» – таємними символами, якими користувались древні моряки «Морського Аду». Отже, поки що загадок більше, ніж відповідей.

Кожен хоче забрати рибопляшку собі: Місіс Копалина, бо вона її знайшла; доктор Океанс, який мріє дослідити історичну знахідку у своєму музеї; рибалки, які переконані, що річ належить їм, бо це письмо святого Химерія – першого рибалки «Морського Аду». Поки всі сперечались, хлопчик на ім’я Порив ледь не забрав пляшку собі, бо, як він вважає, що вона може розкрити правду про Ґарґантіса та про те, як зник його дядечко Мруж Західний.

Оскільки події відбуваються в готелі, то його власниця леді Кракен вирішує, що артефакт має лишитись тут – у бюро знахідок. Вона доручає Герберту Лемону, тому що він найкращий у пошуку власників загублених предметів, знайти того, кому належала рибопляшка.

На цьому пригодницькому шляху нашому герою та його подрузі Вайолет Пармі доведеться розбиратись у старовинному місцевому рибальському фольклорі та легендах, розгадувати таємниці, записані старовинною мовою, йти на першому в світі електричному рибальському човні крізь небезпечний шторм, оминаючи скелі, та знайти підводну печеру. І все це заради того, щоби врятувати місто, якому загрожує небезпека. А ще є загадковий чоловік у капюшоні, що приховує своє обличчя та хоче забрати те, що знайшли діти.

Гармонійне поєднання персонажів, динамічна історія та цікавий сюжет створюють книгу, сторінки якої хочеться перегортати одна за одною, не випускаючи з рук, читати від початку до кінця. Автор написав історію, яка буде цікава як підліткам, так і дітям молодшого шкільного віку, і неодмінно дорослим, що люблять пригоди.

Книги бувають геть різні. Деякі починаються спокійно, тихою майже непомітною хвилею заманюють у свій світ. І навіть не помічаєш, як опиняєшся у вирії яскравих подій, таких реальних, що можна відчути аромат моря та поштовх вітру на початку шторму. Такі історії наповнюють життя читацькою насолодою. «Ґарґантіс» – саме така книга.