"На жаль нічого не вдалось знайти за вашим запитом."
"На жаль нічого не вдалось знайти за вашим запитом."

Про любов, втрату і... любов
Random

День 

Український переклад книжки італійки Анджели Нанетті про смерть близької людини і пам’ять про неї — у книгарнях з 8 березня.

Новинка побачила світ у «Видавництві старого Лева». Переклав — Андрій Маслюх, проілюструвала — Анастасія Стефурак. Це — історія хлопчика Тоніно, розказана ним самим. Він живе з мамою і татом і має двох бабусь і двох дідусів. Одні живуть у місті, інші — в селі. Завдяки дідусю, який живе в селі, Тоніно відкриває для себе багато нового і неочікуваного. Наприклад, що після смерті людина стає тією річчю, яку найбільше любила в житті. Дідусь дуже любить черешню, яка зростала разом з його донькою — мамою Тоніно. Хлопчик теж любить це дерево, і згодом йому — такому маленькому — доведеться поборотися за цю черешню, бо саме в ній буде душа дідуся...

Книжка — важлива. Вона про втрату близької людини і про те, що ця людина жива доти, доки ми її любимо і пам’ятаємо про неї. А промовляти вона до нас може через речі, які любила за життя. Це історія про родину, про стосунки з близькими людьми, про вміння любити навіть тоді, коли людина не поруч.

Українські автори переважно уникають теми смерті і втрати близької людини у творах для дітей. А говорити про це варто, бо це те, з чим дітям теж доводиться стикатися, а особливо зараз, коли в Україні війна. І розмова ця має бути максимально щирою, зрозумілою і коректною. А твори на цю тему мають підказувати малечі, як пережити цю втрату. Книжка Анджели Нанетті — з таких.

Книжку «Мій дідусь був черешнею» люблять і знають в усьому світі. Кількість перекладів уже сягнула позначки у два десятки, її відзначали багатьма літературними преміями, вона увійшла до міжнародного каталогу «Білі круки». Із початку березня прочитати її зможуть і українці.

Коментарі

Щоб залишити коментар, необхідно

imageimage