Террі Пратчетт – один із найвідоміших британських письменників, який подарував світові серію книг у жанрі гумористичного фентезі «Плаский світ». 12 березня письменник пішов із життя, залишивши по собі величезний творчий доробок. Пропонуємо добірку основних принципів, за якими жили персонажі Пратчетта та сам автор.
Якщо минуле відомо, а майбутнє – ні, ви дивитесь не у той бік («Жнець»).
Страх - досить дивний ґрунт. Здебільшого, на ньому виростає слухняність, та ще й рядами, немов пшениця, щоб зручніше було прополювати. Але іноді він дає урожай кущів демонстративної непокори, які пишно розростаються в підпіллі («Боженята»).
Лише люди можуть збудувати самі собі ліпший світ. В іншому випадку – це клітка («Відьми за кордоном»).
Слова - лакмусовий папірець, що визначає тип розуму («Боженята»).
Життя – не більше, ніж просто звичка («Душевна музика»).
У дев'яноста випадках зі ста справжнє кохання - це болісне, до поколювання в суглобах, заціпеніння («Віщі сестрички»).
Людина, яку можна купити, зазвичай нічого не варта («Віщі сестрички»).
Кожна робота здається цікавою, поки нею не займешся. Зрештою, робота завжди залишиться роботою. Готовий побитися об заклад, що навіть такі особи, як Коен-Варвар, прокидаючись вранці, думають: «Ох, тільки не це, знову цілий день топтати підошвами сандаль ці нудні золоті престоли!» («Рухомі картинки»).
Можна скільки завгодно тинятися світом і відвідувати різні міста, але головне – потім вирушити туди, де матимеш змогу згадати усю ту купу речей, яку бачив. Ти ніде не побуваєш по-справжньому, поки не повернешся додому («Божевільна зірка»).
Справжній кіт намагається прожити своє життя мирно, так, щоб люди якнайменше втручалися у його життя. У цьому справжні коти дуже схожі на справжніх людей («Кіт без дурнів»).
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно