Саме завдяки фемінізму та роботі посестер і попередниць, сучасні жінки можуть подорожувати на самоті, виходити з дому без супроводу, брати участь у виборах, вчитися в університетах, працювати й отримувати зарплату, користуватися особистим банківським рахунком без дозволу чоловіка, батька чи брата, кермувати автівкою чи отримувати посвідчення водійки, самостійно обирати собі партнера чи партнерку, розлучатися…

  

Здавалося б, якщо поставити собі риторичне запитання: «Чи є жінка такою ж людиною, як і чоловік? Чи має вона всі ті ж права та можливості в сучасному світі?», то звісно ж, одозначною відповіддю має бути «так», але не все так є! Навіть коли ми говоримо про сучасність, а не про більш давні часи, коли жінка мала не більше прав, ніж хатній улюбленець! А скільки з плином часу й дотепер існує упереджень, дискримінаційних тез щодо жіночого становлення як рівноправного члена соціуму! А скільки маніпуляцій через незнання природи і значення слова «фемінізм»… У книзі «Слово на літеру "Ф"» авторка дуже чітко, ясно й лаконічно доносить безліч важливих аспектів такого руху як фемінізм, звідки він з’явився і як розвивається тепер. Тут висвітлені нотатки й роздуми Ірини Славінської, які створили собою несерйозну книжку про дуже серйозне!

Сучасний фемінізм має багато різних течій і напрямків. Феміністки можуть бути незгодні одна з одною, сперечатися, але саме в цих дискусіях та діалогах народжуються нові ідеї, що рухають світ. Чи рідкість, коли жінки можуть чути, що:

— жіночий гумор не цікавий, нішевий. І взагалі, дівчина має бути тихою, скромною, гарню, але ніяк не смішною;

«Існувало упередження, що жінки — не смішні. Ніби чоловіче — це щось універсальне, ніби жіноче — щось не надто цікаве й не зрозуміле широкому загалу»

— спорт не для жінок;

«Олімпійські ігри лише з 2012 року пропонують змагання для спортсменок з усіх видів спорту. До того часу залишалися окремі змагання, куди жінок не допускали»

— чоловік — беззаперечний голова родини, жінка — підлегла йому;

«В правовому сенсі дружина була особою підлеглою і вторинною стосовно чоловіка»

— навіть зараз, коли жінка отримала право працювати без отримання на це згоди чоловіка, вона отримує на 25–30 % меншу зарплатню в порівнянні з такою ж роботою, яку виконує чоловік.

І це лише декілька аспектів, порушені в книзі. А наприклад поширене явище мізогінії — зневажливого, упередженого ставлення до жінок. Або явище лукінізму — дискримінації за зовнішнім виглядом. Або «скляні стіни», створені для жінок, що являють собою чисто «жіночі», малооплачувані й не надто престижні професії — санітарки, прибиральниці тощо.

Першою хвилею фемінізму став рух суфражисток та тривав приблизно до Другої світової війни. Суфражизм це був рух за те, щоб жінки отримали право голосувати на виборах. «В часи появи суфражизму Україна ще розділена між двома імперіями-Російською та Австро-Угорською… Українські феміністки першої хвилі мусили відстоювати свої права і як жінки, і як українки».

На сьогодні феміністки прагнуть лише одного — справедливості, але мети досі не досягнуто, патріархат не любить ділитися своїми привілеями. Отож жінки у всьому світі й надалі продовжують боротися за свої права та рівні можливості. А читачі Видавництва Старого Лева мають змогу прочитати чудову книгу — новинку Ірини Славінської та надихнутися жіночою силою всіх часів, а також щоденно підтримувати жінок-українок у їх феміністичній боротьбі.