одні кажуть що у твоїх віршах забагато кав’ярень
інші — забагато лисиць
одні кажуть що ти герметик
інші — відкритий до життя

Василь Махно

    

Поет десятка збірок, письменник безлічі книжок, есеїст, літературознавець, перекладач віршів, творець глобалізованого суспільства, людина з глибокою душею і свідомістю, яка має назавжди розколоте на два континенти серце… Все це — про величну особистість на теренах творчого осередку, що формує наше теперішнє і майбутнє, а саме про Василя Махна. Зовсім нещодавно Видавництво Старого Лева випустило у світ нову книгу з поезіями Василя Махна, що були написані на різних етапах життя поета, — «Схима». По маленьких шматочках, по крупинках був зібраний в єдине великий доробок Василя Махна: далеких лютневих елегій (1993-1998), зимових листів (2011), ровер (2015) і віршів, датованих від 2021 року і до сьогоднішніх днів. 

«У цих збірках — досвід пережитих мандрів країнами й книжками, інколи — ніби спроби увібрати в поетичні шати — майже за Умберто Еко — красу бридоти чи бридоту краси, еротичну пригоду, як автомобільну мандрівку, й навіть обсценні вирази (англійською) — усе як досвід існування у метрополії, спогади про дитинство, про юність, де переплітаються високе та низьке, сакральне та профанне. Й останні вірші — поезія війни. Це новий надлам у поетичному світі Василя Махна...» (Ігор Набитович, професор Університету імені Марії Кюрі-Склодовської в Любліні)

У поезії Василя Махна можна знайти безліч різних тематик, що стосуються всього на світі і підсвічують кожну ситуацію, оголюючи те, що може бачити поет, і напрочуд глибоко та неочікувано.

самота у металі числа
мідь осіння у шкіру вросла
письмена як ікони зчорніли

але там ні шиша ні гроша
тільки дуля і «на хрен душа»
й птиці дзьобають зерно неспіле

Багато віршів у творчій скарбниці поета і на тему батьківщини, її значимості для Махна, навіть коли він знаходиться за тисячі кілометрів від рідної землі:

Темний гієрогліф відмикав
тінь качок над озером і осінь.
Ключ Господній віднесла ріка,
сад бажань — як пуща. Плодоносить

вимоклої сливи тінь. Не спиш —
пізнаєш по звуках батьківщину.
Тогорічним снігом світ ліпи,
яшмою води і дном години. 

Але не тільки глибока, складна поезія душі написана Махном. Наприклад, у розділі під назвою «Ровер» поет творчо ознайомить у віршах кожного читача з найцікавішими, дорогими серцю і пам’яті місцями України. Тут Чернівці, Дрогобич, Дубно, Джуринка та багато інших міст та містечок. 

Особливо хотілося б відзначити найсильніші, на мою думку, та водночас найболючіші вірші Василя Махна, а саме сучасну поезію про важкі дні війни в Україні. Скільки болю в серці і мурах по тілу викликають ці вірші!..

Господи, як там в Тичини:
«І Бєлий, і Блок, і Єсєнін»
як вони нас оточили
з усіх чотирьох обсіли

дай же нам сили і міці
тривожну валізку і хліб
брешуть же їхні лисиці
що в нас ні щитів ні століть

…

то що там у «Слові о полку»?
і що там «шт» та «жд»
ви — скачучи босим вовком
гублячи слину вражди

дійшли до річок та кордонів
до серця мого в кулаці
зчорніли ваші ікони
не відбілите і в молоці

Господи як там в Тичини
про Київ — Месію — про край
чому ми ці вірші не вчили?
стікай — моє серце — стікай

Читайте збірку віршів «Схима» Василя Махна, вчіть напам’ять українську поезію, цитуйте найулюбленіші фрагменти, діліться враженнями з рідними та друзями і обов’язково дайте прочитати і їм цю збірку, щоб вони теж поринули у світ поезії та могли зробити свої висновки з прочитаного.