Сьогодні, 18 травня, Україна вшановує пам’ять жертв геноциду кримськотатарського народу. Саме цього дня у 1944 році радянська влада розпочала одну з найбільш трагічних операцій проти киримли — масову депортацію з рідного Криму. Згадуємо цей злочин і кілька ключових фактів з історії кримськотатарського народу, які варто знати кожному.

 

Крим — осередок мусульманської жіночої освіти

У 1906 році в Криму почав виходити перший у світі мусульманський жіночий журнал — «Алем-і Нісван» («Жіночий світ»), який друкувався кримськотатарською мовою. Його заснувала та редагувала Шефіка Гаспринська. Видання стало важливим кроком у справі жіночої просвіти та емансипації й виходило до 1912 року з деякими перервами.

 

Трагедія 1944 року — депортація кримських татар

18 травня 1944 року під приводом сфабрикованих звинувачень у дезертирстві та співпраці з окупантами радянська влада почала примусову депортацію кримськотатарського народу.

Операцію здійснювали війська НКВС. Людям давали лічені хвилини на збори, садили у вантажівки, везли до станцій, а далі — в товарних вагонах у Центральну Азію, переважно до Узбекистану.

Дорога тривала 2–3 тижні, тисячі загинули в дорозі та в перші роки після виселення. За різними оцінками, було депортовано близько 200 тисяч кримських татар.

Повернутись додому вони змогли лише наприкінці 1980-х років.

  

Визнання геноциду

У 2015 році Верховна Рада України офіційно визнала депортацію кримських татар геноцидом.

А вже у 2016-му на весь світ про цю трагедію нагадала співачка Джамала, перемігши на «Євробаченні» з піснею «1944», присвяченою цим подіям.

  

Анексія Криму Росією

20 лютого 2014 року, у розпал подій на Майдані, Росія почала анексію Криму. Спочатку — через появу російських військових без розпізнавальних знаків, так званих «зелених чоловічків».

Вони швидко захопили ключові об’єкти на півострові. 16 березня під контролем окупантів провели псевдореферендум, за яким нібито 96,77% мешканців підтримали приєднання до РФ.

18 березня Росія незаконно оголосила Крим частиною своєї території.

Анексію не визнали Україна, більшість країн світу та міжнародні організації.

Після встановлення окупаційної влади десятки тисяч людей змушені були покинути півострів, а багато українських та кримськотатарських активістів зазнали переслідувань, арештів, тортур і тривалих термінів ув’язнення.

 

Памʼятаємо історію. Боремося за свободу. Переможемо.