"На жаль нічого не вдалось знайти за вашим запитом."
"На жаль нічого не вдалось знайти за вашим запитом."

Дронь Артур
Пам’ятати, щоб жити далі: книги про спогади і пам’ять
Відкривши книгу, читач поринає одразу в два світи: вигаданий автором і свій внутрішній. Адже завдяки літературі можна дізнатися значно більше про себе самого. Старий Лев видав багато цікавих книг про спогади й осмислення свого життя, і сьогодні ми розповімо про деякі з них. Це книжки про оберігання пам’яті і розуміння себе. Про прийняття минулого, щоб жити далі.
 
Ульф Старк, «Втікачі»
 
Книга шведського письменника Ульфа Старка розповідає історію хлопчика та його хворого дідуся. Дідусь уже довгий час в лікарні, а татові все складніше знаходити з ним спільну мову. Здається, найбільше за дідусем сумує його онук. І не дивно, адже вони такі схожі. Навіть імена мають однакові! А ще — обоє авантюрні та охочі до пригод. 
 
Хлопчик допомагає дідусеві втекти з лікарняної палати, і вони вирушають до старого родинного дому. Дорогою втікачі говорять про важливі і складні теми, жартують і сміються, згадують і сумують. Словом, спілкуються так відверто і щиро, як можуть лише люди на світанку і на схилі життя.
 
Бо я розумів, що ми бачимо по-різному. Він бачив те, що було колись. Те, що він бачив тисячі разів, коли плив цією дорогою, поки ще жила бабуня. Він плив назад у той час. Це було написано на його обличчі. Хоч воно було так само змарніле й зморщене, як звичайно, та за всіма тими зморшками дідусь немовби помолодшав
 
«Втікачі» — книга про спогади, які у двох людей різні, але однаково важливі. Дідусь тужив за своїм будинком, і навіть спеціально знайшов старий одяг, в якому ходив цим домом багато років. Він дістав останню банку варення, яке приготувала його покійна дружина, і їв лише маленькою ложечкою, аби вистачило якнайдовше. Дідусь поринає у спогади, бо розуміє, що його життя закінчується. Понад усе він тримається за пам’ять про кохану дружину і їхнє щасливе життя. Він хоче увібрати в себе стільки спогадів, скільки можливо. Бо лише так зможе йти далі. І дійти до кінця.
 
А онук не лише пригадує минуле, а просто зараз творить спогади, які потім залишаться з ним назавжди. Він насолоджується часом із найближчою людиною, вчиться у нього і запам’ятовує кожне слово. Не знати, що буде, коли вони знову покинуть старий родинний будинок. Але точно відомо одне: хлопець повернеться зі спогадами, які ніхто й ніколи не у нього не відбере.
 
Кадзуо Ішіґуро, «Залишок дня»
 
Ця книга — один із найвідоміших романів Нобелівського лауреата з літератури Кадзуо Ішіґуро. У 1989 році «Залишок дня» отримав Букерівську премію, а згодом зайняв 18 місце у списку ста найвидатніших британських романів від «BBC Culture».
 
Книга Ішіґуро також розповідає про спогади, коли життя наближається до заходу. Містер Стівенс — дворецький у відомому маєтку Дарлінґтон-Голлі — отримує пропозицію від нового господаря вирушити у кількаденну подорож. Стівенс вирішує оглянути англійські краєвиди і зустрітися з колишньою колегою міс Кентон. Але ця мандрівка перетворюється на подорож у минуле. Дворецький розповідає читачам про найважливіші для себе спогади, найскладніші дні та невисловлені почуття. 
 
Говорити про «поворотні моменти» дуже легко, але ж їх розпізнаєш тільки потім, коли озираєшся на своє минуле.
 
«Залишок дня» розповідає про спогади, до яких повертаються, і часи, за якими сумують. У цьому романі Ішіґуро порушує тему прийняття свого минулого. Коли минає життя і в людини залишається тільки вечір, то постає вибір, як саме цей вечір провести. У побиваннях за незробленим і невисловленим? Чи в спокої і розумінні того, що минуле необхідно прийняти?
 
Описані події відбуваються в Англії першої половини минулого століття, але головна тема книги — позачасова. Хай у якій би епосі ми жили та яким би володіли фахом, кожен із часом потрапляє в ситуацію Стівенса. Розуміє, що день завершується і в нас залишається тільки вечір. Тоді і настає це важливе випробування. Як провести залишок свого дня?
 
Ернест Гемінґвей, «Свято, яке завжди з тобою»
 
Цьогорічна новинка від Старого Лева — книга Ернеста Гемінґвея «Свято, яке завжди з тобою» — не просто порушує тему пам’яті, а власне і є літературно оформленими спогадами. Колись, вже у старшому віці, Гемінґвей випадково знайшов забуту в паризькому готелі валізу. У ній виявились нотатки, які письменник робив в далекій молодості, коли був «дуже бідним і дуже щасливим». Знахідка неймовірно зворушила Ернеста і розбудила безліч спогадів. Він одразу взявся за редагування нотаток і написання дуже особливої книги.
 
Коли наставала весна, навіть несправжня, проблем не було жодних, окрім того, де бути найщасливішим.
 
У «Святі, яке завжди з тобою» читач побачить одразу двох Гемінґвеїв: молодого журналіста, який мріє стати відомим письменником, та Нобелівського лауреата з літератури, який досягнув неймовірних творчих висот. Молодший Гемінґвей є героєм книги, а старший — її автором. Все, що між двома Ернестами, — це і є пам’ять.
 
У якій ще книзі можна зустріти Скотта Фіцджеральда і Джеймса Джойса, якими їх пам’ятав дядечко Гем? Які ще мемуари розкажуть про довгі вечори Гемінґвея в його улюбленому ресторані? І яке ще свято так розмиває час, що його гостями через сто років можемо стати ми з вами?
 
Дорж Бату, «Таємниця старого Лами»
 
Це найновіша книга у нашій добірці. Дорж Бату залишається вірним собі і нову книжку робить зовсім не схожою на попередні. У романах про Франческу автор розповідав історії з життя працівників NASA, а в «Моцарті 2.0» переніс відомого композитора у Нью-Йорк ХХІ століття. Новий роман письменника «Таємниця старого Лами» складається із важливих для нього спогадів і порушує зовсім інші теми.
 
Хлопець Доржо — юний послушник Буддійського монастиря та учень мудрого Чімітдоржа-лама. Бату розповідає про стосунки хлопця зі своїм вчителем, будні монахів та захопливу і загадкову пригоду, в яку Доржо потрапив разом зі своїм другом. Це насичений спогадами і гумором твір із важливими мудростями старого монаха-наставника. Він дає поради, як дивитися на світ, справлятися з проблемами та зберігати внутрішній мир. А ще — говорить про пам’ять. 
 
Відпускай те, чого не можеш відпустити. Не шкодуй за тим, що для тебе найдорожче. Терпи те, чого не можеш витерпіти. І якщо ти після цього залишишся живий, ти будеш по-справжньому вільний.
 
В основі книги — спогади Доржа Бату про його дитинство серед буддійських монахів. Автор не розповідає, які саме частини твору реальні, а які — вигадані. Завдяки цьому в книзі переплітається реальне і надприродне, справжнє і вигадане, теперішнє і минуле. 
 
Це роман про пам’ять не лише у контексті особистих спогадів, а й історії цілого народу. Події книги відбуваються в час радянських репресій, переслідувань духовенства і закриття храмів та монастирів. Вона розповідає і про пам’ять людини, і про пам’ять народів. 
 

Коментарі

Щоб залишити коментар, необхідно

imageimage