Освіта: найновіші методи та перспективи
10.11.2014
Усі процеси у світі розвиваються дуже стрімко, і найперше, що повинно йти в ногу із цим розвитком на національному рівні, – це освіта. На жаль, в Україні нові технології та методи практично не вводяться, а українські навчальні заклади уже багато років не входять навіть у 500 кращих у світі.
На Світовому саміті інновацій в освіті були виокремлені п’ять нових методів навчання, які мають підняти освіту на щабель вище. Це - залучення спеціалізованих соціальних мереж, мобільних додатків та онлайн-курсів, нетрадиційний підхід до освіти в класах та заходи, спрямовані на розвиток критичного мислення.
Онлайн-курси
Два роки тому у світі з’явилась мода на он-лайн-курси (MOOC). Усе це завдяки платформі «Coursera», куди викладачі Стенфорду виклали лекції провідних ВНЗ світу з вільним доступом.
В Україні подібний проект з’явився у минулому році на базі Київського національного університету імені Тараса Шевченка – «Університет он-лайн». На перший курс із бренд-менеджменту зареєструвалось більше, ніж 8 тисяч слухачів. Недоліком було лише те, що слухачі он-лайн-лекцій не отримали жодних сертифікатів про завершення курсу.
Засновник проекту Іван Примаченко зазначив, що і надалі докладатиме зусиль до розвитку он-лайн-освіти в Україні. І вже наступний курс об’єднав лекції провідних фахівців та викладачів із кращих ВНЗ країни. Наразі проводяться лекції з бізнесу, ІТ та історії України. Іван Приймаченко впевнений, що за певний час МООС-проекти стануть невід’ємним елементом сучасної української освіти.
Утримання уваги слухачів
Однією із ключових проблем он-лайн-освіти є невміння лекторів утримувати увагу слухачів. Нерідко серед 20 учасників курсу лише один завершує його повністю.
Іван Примаченко виокремлює кілька основних методів, які допоможуть зацікавити слухачів: поділ лекції на менші часові проміжки, чергування різних видів навчальних матеріалів, залучення до обговорення студентів, максимальна кількість конструктивного ілюстративного матеріалу, а також оплата за курс, щоб на психологічному та економічному рівні втримати слухача.
Також одним з альтернативних методів зосередження уваги є так званий ед’ютейнмент (edutainment) - поєднання навчання та гри. Популярними сьогодні є комп’ютерні ігри, на зразок «SimCity», чи настільні, наприклад, економічна гра «Cashflow 101».
Нетрадиційні класи
Ще одним методом покращення якості освіти та, головне, зацікавлення учнів є введення ігрових методів безпосередньо у класі. Приміром, в одній із нью-йоркських шкіл уже понад 5 років працює система «Quest Schools», у рамках якої школярі вивчають певні дисципліни не семестрами, а двотижневими інтенсивними блоками і закріпляють знання під час змагань.
Також є низка подібних експериментальних методів: вивчення теми за три підходи («Spaced Learning»); обговорення з учнями/студентами навчальних питань у спеціально відведений день тижня(« Flexible Fridays»); підготовка домашніх завдань перед заняттям, а не після («Flipped Classroom»); наради учнів/студентів щодо вивчення певного матеріалу та домашніх завдань («Design Thinking») тощо.
Досвід багатьох країн світу показав, що саме введення нових методик та способів вивчення матеріалу є результативнішим, ніж традиційні лекції. Окремим аспектом якості навчального процесу є й особиста зацікавленість та відповідальність викладачів не лише за рівень знань учнів/студентів, але й за успішність колег.
В Україні у липні набув чинності оновлений «Закон про вищу освіту», який регламентує зменшення навантаження на студентів та викладачів в межах ВНЗ, а натомість збільшення часу на самоосвіту.
Критичне мислення
Часто проблемою студентів є радикальна різниця між теоретичними знаннями, отриманими у ВНЗ, та реальною практикою. Старший викладач кафедри журналістики Острозької академії Роман Шулик переконаний, що найбільшою проблемою гуманітарної освіти в Україні є низька адаптивність, а журналістська освіта абсолютно не пристосована до сучасних потреб медіа-ринку.
Для того, щоб дати можливість студентам спробувати застосувати свої теоретичні знання та навики на практиці, Роман Шулик створив, на основі американського досвіду так званого «teaching hospital» проект «J.Lab». За змістом «J.Lab». – є своєрідною журналістською лабораторією для студентів при зареєстрованих ЗМІ. Наразі проект перебуває на стадії розробки.
Отже, саме впровадження сучасних методик та оновлення освітнього інструментарію, а також самоорганізація та реальна практика мають стати основними напрямами розвитку освіти.
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно