Повномасштабна війна триває вже понад три місяці. Здається, 24 лютого тягнеться вже якусь тисячну годину. Новини змішалися між собою, втома та моральне виснаження інколи бере гору над холодним розумом.
Але найголовніше, що ми маємо не забувати робити – жити своє вже не звичне, але життя. Читати книжки, пити смачну каву та дозволяти собі десерт, коли хочеться.
Вірю, що скоро все закінчиться. Вірю у ЗСУ. А поки війна триває, пропоную трохи відволіктися на трилер-детектив «Останні дівчата» – книгу, яка вражає своїм сюжетом не менш ніж наші реалії.
Хто така Квінсі Карпентер?
Фабула «Останніх дівчат» чіпляє вже з перших рядків. Крісті Карпентер – єдина дівчина, що зуміла вижити 10 років тому в Сосновому коледжі. Друзі та коханий дівчини загинули внаслідок жорстокого вбивства невідомим чоловіком.
Але, здається, усе позаду. Нині героїня живе життя своєї мрії: Мангеттен, коханий хлопець та улюблена справа – блог про кулінарію. Однак, за усіма законами жанру, її ілюзію щастя раптово перериває Саманта – ще одна дівчина, яка також «вціліла» після кривавого вбивства.
Поява незваної гості доводить: минуле не можна забути, бо воно про Крісті пам’ятатиме завжди.
Типовий детектив чи закручений трилер?
Деякі сюжетні твісти трилерів легко лускаються вже з перших сторінок. «Останні дівчата» – книга для експертів у жанрів. Хіба що вони зможуть передбачити хід подій. Для решти цей роман – суцільна загадка та набір неочікуваних поворотів.
Зізнаюся, cпочатку я увімкнула свою літературну експертку та швидко розклала по поличках всі лінії. Однак потім, коли жодна з них не виправдалася, я зрозуміла: дебютний роман Райлі Сейґера дійсно може здивувати.
Тут і раптові вбивства, і одразу кілька підозрюваних у справі, і цікаві флешбеки, що розкривають характер героїні та проливають світло та можливого антигероя роману. Словом, усі складові коктейлю «Якісний трилер».
Чи слід читати трилери під час війни?
Розуміючи апатію та можливий нечитун внаслідок стресу, я відповім: так, варто спробувати.
Роман «Останні дівчата» дійсно здатен вивести зі стану трансу, бо:
1) Має динамічний сюжет. Тут складно знайти ліричні фрази для цитатників, але легко зануритися в історію на добрі кілька годин.
2) Знає все про мистецтво інтриги. Короткі глави, багато діалогів та неочікуваних поворотів – усе, що може вас навіть відволікти від повітряної тривоги. Але ігнорувати її не варто. Краще візьміть книжку із собою до укриття:)
3) Має неочікувану розв’язку. Дуже! Якщо ви не читали раніше цей трилер, відгадати загадку книжки буде суперскладно.
Читайте «Останніх дівчат» із задоволенням та чекайте на нашу перемогу в компанії гарних книжок!
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно