Ольга Купріян про роман Наді Білої «Ел і Ева»
30.08.2021
Youngadult література – важливий етап дорослішання, адже читачі і читачки впізнають в персонажах себе, друзів, читають про власні проблеми і шляхи їх вирішення. У новій книжці Наді Білої «Ел і Ева» історія двох підлітків, зведених брата і сестри, що змушені вчитися співіснувати в одному просторі. Ел приїздить до тата на канікули з США і через ряд обставин лишається в Україні, Ева звикла бути єдиною дитиною в сім’ї, а тут – новий сусід Ел, непристосований до наших реалій, його присутність дратує дівчину. Про дорослішання, виклики і загрози, що стоять перед підлітками, порівняння шкільного життя в Україні і Америці розповідається у книжці.
Письменниця Ольга Купріян ділиться враженнями про роман Наді Білої:
***
По-перше, як письменниця, я вражена роботою Наді: майже 500 сторінок, прописані мотивації, характери персонажів, цілісний сюжет, глибокий психологізм, сміливість писати про наркоманію і харасмент у середовищі підлітків.
По-друге, це дуже цікавий погляд на реалії українського міста і школи, шкільної системи та освіти, прав і свобод молодих людей. Ми бачимо такі звичні нам речі поглядом американського тінейджера з українським походженням. Дечому дивуємося та обурюємося разом із ним: от-як, як можна жити й навчатися в такій тісноті? Або як можна продавати алкоголь і цигарки неповнолітнім?
Утім, тут немає однозначності чи стереотипізації. Інколи Ел, один із головних героїв книжки, дивується з того, як усе влаштовано в США, де він прожив останні роки. Наприклад, тому, що в американській школі в туалет слід ходити за перепустками, тоді як в українській – просто підняти руку.
Є ще Ева, зведена сестра Ела. Бунтарка, «типова» підлітка, яка, втім, проходить свої перетворення. Обсягу роману якраз стільки, щоб розкрити психологію персонажів, показати неоднозначними й об'ємними навіть другорядних героїв – на перший погляд гопніка на прізвисько Гроб, «дурненької» подружки Любави.
Надя Біла вміло працює з мовленням персонажів: от вони десь так, певно, й говорили б у Миколаєві (ну, хіба що суржику було б більше).
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно