Збірка оповідань про жіночий досвід проживання війни — емоційний, фізичний, тактильний, навіть філологічний, де саме слово «війна» виписано пунктирною лінію чорнилом, що щезає, щоб проступити на яв в найнесподіванішому місці. В цій тоненькій книжечці такий концентрат болю й жаху, що я дуже щиро рекомендую читати та перетравлювати по одному оповіданню за раз. А ще й мова книги така, що кожне речення хочеться перечитати двічі чи тричі, підкреслити маркером, винести на береги й завчити напам’ять. 

Найбільше сподобалися оповідання Готельне мило і Калейдоскоп (найкраще в збірці, я вважаю!), які розбили мене просто на друзки, особливо останнє. А от перше оповідання (хоча воно й дуже класне у своїй несподіваності), на мою думку, випадає із щільно плетеної канви Кордонів — складається враження, що воно за недоглядом закотилося з іншої збірки, і на загальному фоні виглядає трохи дивно. Ще слово про обкладинку: яка ж вона калейдоскопічно влучна!