Оксана Лущевська: «Сем, без проблем» – про вміння вирулити!
Дронь Артур
29.08.2021
Дитяча книга Оксани Лущевської «Сем, без проблем» розповідає про хлопчика, який обожнює бальні танці. Але тато вирішує, що Семену потрібне більш мужнє хобі, тому записує його на рукопашний бій. Тут і починаються усі пригоди: спаринги із сильнішим суперником, нестерпні тренування і змагання, на яких Сема, мабуть, так відрукопашать…
Сьогодні про цю веселу літню книжку розповість її авторка Оксана Лущевська. Що було найбільшим захопленням у дитинстві самої письменниці? Як вона створювала таких колоритних і веселих персонажів? Оксана не лише розкаже нам все це, а й поділиться враженнями від ілюстрацій у книжці, які створила Женя Олійни.
ПРО ХОБІ У ДИТИНСТВІ
Я любила плавати і малювати. Я перепливала ставок упоперек і майже уздовж. І це мене драйвувало, бо ж не всі так могли. А от щодо малювання, то ми з подругою Альоною «просиджували» дні за цим хобі. У дитинстві я мріяла вирости в дизайнерку. По суті, зараз я «дизайную» тексти.
ПРО ТЕМУ КНИГИ «СЕМ, БЕЗ ПРОБЛЕМ»
Ця книжка точно не про страждання. Навпаки, «Сем, без проблем» – про вміння вирулити! Вона про стержень. Про характер. І про харизму. Якщо батьки відчувають, що сказане апелює до них, то вона й для батьків.
Насправді, немає таких дитячих книжок, які не для батьків. Усі дитячі книжки – і для дітей, і для батьків. Тому инджой!
ПРО ГЕРОЇВ НОВОЇ КНИГИ
Я «списала» Сема! Цей персонаж має справжнього протагоніста, який, до речі, теж (інколи) автор. Із ним ми написали книжку-картинку «101 маяк».
Щодо Ангелінки, то вона – мікс. Я дещо вписала зі свого досвіду п’ятихвилинного танцювального «навчання». Принаймні, оті сцени з ударами в гострі коліна. Також дещо запозичила зі спілкування з читачами з «Joyful Fox Reading Club».
А собака Альпа – як я її люблю! – вона теж реалістична. Мій чоловік мав собаку Альму. Його розповіді про неї надихнули мене не лише писати про Альпу, а й завести дві собаки – Софу та Піппу.
Є ще тато і мама. Писати тата мені допоміг мій досвід навчання на програмі PhD. Здобуваючи докторський ступінь у США, я «понабачувалася» різних цікавих професорів. У деяких навіть вчилася! Тато головного протагоніста також професор (він живе у Білорусі, нещодавно вийшов на пенсію).
А от мама – це симбіоз. Вона – зібрана персонажка. Хоча в ній є дещо від реальної мами протагоніста.
ПРО ІЛЮСТРАЦІЇ В КНИЖЦІ
Вов! Вони куражні! Женя Олійник зробила мегасучасно! Я знала, що вона буде малювати книжку. І вірила, що буде круто. Тому я була спокійна в процесі. А результат мене драйванув. Просто вов! Особливо я люблю ілюстрацію, де Сем каже, що не хоче на рукопашку. Та ілюстрація про мене. Та й про кожного. Бо хіба в нас усіх не бувають такі «епізоди», що ми не хочемо кудись?
ПРО ТЕ, ЩО ВАРТО ЗНАТИ ПЕРЕД ПРОЧИТАННЯМ
… що вона читається дууууже швидко! Що в інсті діти вже писали відгуки на неї. Що вона смішить (хто не любить сміятися – не читати!).
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно