Обережно! У цій збірці так багато розталої води, що відкривати її треба, узувшись про всяк випадок у гумаки і нап’явши дощовика. Весняне море тут розливається ще з першого вірша і затікає майже на всі сторінки. Отож, готуйтеся:

- стати капітаном весняних кораблів

- або калюжним мандрівцем!

- вирушити в подорож зі снігом-мандрівником,

- поміняти за оголошенням річку змерзлу на річку скресу,

- здогадатись – від якої це баби залишились самі сап’янці?

-  знайти сніговика і бодай дві однакові писанки,

-  вирахувати – з чого починається весна,

-  навчити ходити дощеня,

- розтанцюватись із полонинським дощиком,

- напоїти молоком їжачка після зимової сплячки,

- привітатись із тюльпанством,

- відгадати ранкову загадку,

- перегнати швидкісного віршика,

- сплести першого кульбабового вінка,

- знайти відповіді на весняні запитання від бузку, верб та черемші,

- розборонити впертих хмаринок-баранців,

- вколисати дощового Бабая,

- відшукати загублену равликову хатку,

- а наостанок пошарудіти віршами у книжці!

 

Збірка «Весняні віршики» дуже сонячна, прозора, мальовнича, радісна і волога. Справжнісінька весняна дощологія та порівняльне калюжознавство! Книга десь так на 75% складається з води (як і людина!), а решта ­– зі сонця, птахів, звірят і радісної дітлашні. А ще кожен віршик переростає у неймовірні ілюстрації!

У збірці найбільше березня, коли от-от розтав сніг (утім! залюбки додаємо цьогорічний зимовий квітень). Раджу читати її з дітками та дощовим Бабаєм під кольоровими парасольками (байдуже, чи паде дощ, чи ні). Особливо рекомендую вивчати напам’ять віршики, які заповзли вам до кишень, мов равлики. Ваша пам’ять і уява стане для них найкращою домівкою!

Марія Титаренко