Неромантичний вальс
Макарик Віталіна
09.12.2018
Від книжки з такою назвою чекаєш чогось романтичного. Втім, якщо ти вже трохи знайомий з творчістю Мілана Кундери, то знаєш, що за «легкими» назвами його романів ховаються глибини печалі і безвиході, а герої змагаються одне з одним у цинічно «легкому» ставленні до життя. «Вальс на прощання» – не виняток. Він справляє той дивний ефект, коли, читаючи книжку, ти не симпатизуєш жодному з героїв, а, перегорнувши останню сторінку, розумієш, що зустрівся з маленьким літературним шедевром.
Вальс на вісьмох
Раз-два-три, раз-два-три… У невеличкому курортному містечку, куди жінки приїжджають лікуватися від безпліддя, а чоловіки – від хвороб серця, звучить вальс. І коли він закінчиться, ніщо не буде таким, як раніше. А поки що до танцю першими йдуть Ружена і Кліма. Вони не пара, хоча їй хотілося б вважати інакше. Ружена – вродлива медсестра, яка мріє вирватися подалі з цього курорту, де на одного чоловіка припадає дев’ять безплідних жінок. Кліма – відомий столичний сурмач, музикант, чий оркестр збирає повні зали. Якось вони провели разом одну-єдину ніч і ніколи б більше не зустрілися, якби дівчина не зателефонувала йому зі звісткою, що чекає від нього дитину. І Кліму ця новина смертельно жахає, бо – раз-два-три, раз-два-три – Кліма дуже кохає свою дружину. Хворобливу, але шалено вродливу жінку, колись відому співачку. Однак, щоб утверджуватися у своєму коханні, він зраджує її наліво і направо. А вона – знає і страшенно ревнує. Ревнощі його мучать, і він шукає втіху в обіймах інших жінок, знову переживає сором і напади кохання до дружини. Замкнене коло, еге ж? Але в ситуації з Руженою усе може вийти з-під контролю, наполеглива медсестра може розірвати це коло, от тільки Клімі це зовсім не до вподоби. І він шукає способи переконати її позбутися вагітності. А для цього мусить поїхати в те містечко, в яке ніколи б не повертався.
І там до їхнього вальсу – раз-два-три, раз-два-три – долучаються нові герої. Американський багатій, який у дивовижний спосіб поєднує у собі іпостасі святого і розпусника. Лікар, в якого є дивна мрія, пов’язана з євгенікою, і своєрідний підхід до лікування жіночого безпліддя. Чоловік, переслідуваний через політичні мотиви, який нарешті отримав можливість емігрувати. Донька його друга, якою він опікується і яка хоче більшого, ніж просто бути опікункою. Юнак, закоханий в медсестру, якого вона ігнорує.
До теми. Купити книжку Мілана Кундери «Вальс на прощання»
Десь у круговерті цих ексцентричних осіб виникає пляшечка з пігулками та пігулка отрути, і плутанина із ними коштуватиме одній особі життя. Але поки вальс триває, важко спрогнозувати, чим усе закінчиться.
Блюзнірський блюз
Якщо продовжувати тему музичних метафор, то ця, як на мене, набагато ліпше описує все, що відбувається у романі Кундери. Герої мучаться від нездійснених бажань, від прагнень, які не можуть задовольнити через умовності і закони суспільства. Вони мають химерні мрії, як-от заселити світ своїми нащадками чи бути усиновленим американцем. Їх мучать страхи. Вони не можуть примиритися з собою. Піддаються імпульсам, які мають катастрофічні наслідки, але не шкодують про це, поки наслідки ці стосуються інших. За вікном – окупована «совєтами» Чехословаччина, з усіма симптомами цього «совка», і герої повною мірою відчувають їх у собі.
Смерть і народження, кохання і зрада, патріотизм і еміграція, дружба і вірність, порятунок і вбивство – про все це говориться з такою блюзнірською легкістю, що викликає у читача миттєву реакцію. Жінки, які маніпулюють чоловіками. Чоловіки, які ні в гріш не ставлять жінок. Тут немає героїв, які б проговорювали важливі теми «правильно» чи, хоча б, у критичних ситуаціях поводилися «як належить». Спершу дивуєшся: невже автор транслює саме такі меседжі? А потім розумієш, як геніально він грає на контрастах, відштовхуючись від протилежного, від самого «дна». Веде до того, про що мовчить сам, але що може проговорити собі уважний читач.
«Вальс на прощання» – не те, чим здається. Цю фразу насправді можна припасувати до будь-якого роману, який провокує рефлексії, примушує сперечатися з ним і дивитися глибше, ніж показує на поверхні автор. Цінуєте такі книжки, які провокують на внутрішні дискусії? Тоді цей роман – для вас.
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно