Ненудні книги про музеї, мистецтво та історію
Крисюк Тетяна
24.09.2019
Як навчити дітей любити історію та мистецтво? Так, щоби їм хотілося відвідувати музеї без примусу? Все просто – потрібно дозволити їм обирати, розглядати, не розуміти, ставити запитання, щоб врешті-решт зацікавитися. Забудьте про теорію та штудіювання, зробіть для них мистецтво цікавим і доступним. Як? Придбавши декілька справді цікавих і ненудних книг.
«Як розмовляти з дітьми про мистецтво»
Мистецтво – це щось таке, що кожен із нас сприймає по-своєму. Неможливо змусити людину, а тим паче дитину захоплюватися Ван Гогом, якщо вона не розуміє його творчості.
Як же тоді будувати розмову про мистецтво? Дозвольте дитині кермувати. Хай вона обирає тему розмови, об’єкт обговорення і напрямок екскурсії. Проведіть з нею діалог. Не квапте її, не насаджуйте свою точку зору, не розкривайте одразу усі секрети художника або скульптора. Однак про всяк випадок до невеличкої лекції підготуйтеся.
І не хвилюйтеся, якщо у вас не ідеальні стосунки з мистецтвом.
По-перше, неможливо знати відповіді на всі запитання. По-друге, французька письменниця Франсуаза Барб-Ґалль допоможе вам створити класну шпаргалку на всі випадки життя. Вона пояснить, чому деякі картини коштують космічних грошей, куди «Джоконда» поділа своє волосся, що можна побачити на полотнах Пітера Корнеліса Мондріана, чому Аполлон не засмаглий і носить на голові корону з листя тощо.
Звісно, картини Пікассо, Ван Гога та Мондріана в українських картинних галереях ви не побачите. Та прочитавши цю книгу, ви зрозумієте, як діти різного віку наближаються до мистецтва. А «Джоконду» можна порозглядати й на сторінках цього ж видання.
«Домівка для минулого»
Усі музеї – це домівки для минулого. Кожна річ, яка потрапила до нього має свою історію, і може багато про що розповісти. Наприклад, жіноча пектораль, знайдена археологом Борисом Мозолевським у кургані «Товста Могила» виявилася… (увага!) новорічною листівкою. Фігурки, якими вона прикрашена, символізують початок Нового року, який, до слова, скіфи відзначали наприкінці березня.
Деякі речі потрапляють до домівок минулого завдяки зусиллям істориків. Так Дмитро Яворницький упродовж всього життя досліджував життя та побут запорізьких козаків. Йому вдалося розшукати справжнє козацьке вбрання (два жупани) та ікону Покрови, на якій під зображенням Божої Матері були намальовані запорожці. А чого тільки варта розпилена навпіл картина-двері «Козак у бою», яку спеціально на замовлення історика створив художник Микола Струнников.
Прочитавши цю невеличку книгу, ваші діти дізнаються, коли та за яких обставин з’явився перший музей, чому «Мона Ліза» опинилася у лазні короля Франциска І, де можна подивитися на копію першого у світі електронного комп’ютера «Колос», як реставратори «лікують» цінні історичні пам’ятки від старості тощо.
«Гра в музей»
Якщо ви живете у Львові або завітали сюди, вам несказанно пощастило. Бо ця книга – просто космічний путівник Львівською національною галереєю мистецтв імені Бориса Возницького. Однак, якщо ви знаходитеся у іншому місті чи селі, вона вам також стане у пригоді.
Чому? Автори книги пропонують не зупинятися лише на вивченні того чи іншого мистецького експоната. Паралельно можна переглянути тематичну кінострічку, послухати класичну музику, яка створить відповідний настрій, зіграти з дитиною у цікаву гру чи відправитися у невеличку подорож.
Наприклад, знайомлячись із картиною Артура Рудольфа «Жінка, що зачісується», доречно буде послухати композицію Альфреда Шнітке «Сюїта в старовинному стилі», прочитати міф про Нарциса, переглянути казку «Рапунцель: заплутана історія» (США, 2010). Окрім того, не зайвим буде дізнатися, що у час коли Артур малював свою картину, в Україні та світі розпочалася Друга світова війна.
Вивчаючи мистецтво, діти матимуть змогу спокійно «зануритися» у відповідну історичну епоху, розвиваючись всебічно. І їм не буде нудно.
Книга призначена для читачів, віком від 5 до 7 років, та, на мій погляд, погортати її можна і зі старшими дітьми.
Тираж закінчився
«Як творити галерею»
Ця яскрава книжка-ілюстрація поділена на три розділи: історія мистецтва, як працює галерея та як творять виставку. Прочитавши її, ваші «чомучки» не лише знайдуть відповіді на численні запитання, а й дізнаються багато чого цікавого: що таке аукціон, люксметр, електронний термогігрометр тощо. Ба більше, вони навчаться поважати роботу музейних працівників, реставраторів, митців та інших людей, залучених до організації тієї чи іншої виставки.
Ця книжка проведе їх за лаштунки музею. А відтак вони зрозуміють, що музей – це не просто домівка для минулого, а складний і живий механізм. Та найголовніше – їм стане зрозуміло, навіщо ж іти до галереї/ музею. Не лише для того, аби написати звіт чи зробити приємність мамі з татом. Як варіант, там можна влаштувати побачення, помріяти або навіть попрацювати. Класно, еге ж?
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно