Літо у селі сонячне, смачне і смішне, особливо, якщо батьки відвозять тебе до дідуся і бабусі. Пригоди під час канікул – це особлива ніша в дитячій літературі, хто ж не пам’ятає «Тореодорів з Васюківки» Всеволода Нестайка? Тепер дотепних історій на літо стало більше, адже вийшла книжка ще одного українського класика Володимира Рутківського «Злюще Цапище». Редакторка відділу дитячої літератури Наталка Малетич згадує співпрацю з автором.

***

Одного разу класик дитячої літератури Володимир Рутківський надіслав до «Видавництва Старого Лева» рукопис повісті із дотепною назвою «Злюще Цапище», зауваживши, що присвятив її Северинкові, синові Миколи Шейка і Мар’яни Савки, і його «першому виходу у великий світ», тобто першим самостійним дитячим крокам, без супроводу батьків. Для цього автор «відпровадив» свого героя до бабусі в село, де познайомив його з Цапищем, який спершу випробував на хлопчику свої роги, а згодом став його найкращим приятелем і захисником.

Автор написав про дитинство так світло і тепло, що, читаючи книжку, я згадувала різні кумедні випадки зі свого дитинства і літа на селі. Напевно, і в батьків, які читатимуть повість своїм дітям, теж знайдеться не одна історія, щоб поділитися нею. А діти теж зможуть відкривати світ з героями книжки, політати з ними на саморобній гойдалці, врятувати пташеня і навчитися боронити себе від кривдників.

Коли ми взялися працювати над художнім оформленням книжки, я попросила Мар’яну накидати для ілюстраторки Наталі Кудляк ескіз маленького Северинка, яким він був років 3-4 тому. І вже цей скетч художниця взяла за основу свого образу. Наталя створила дуже гарну і динамічну візуальну історію. Хочеться знову і знову переглядати малюнки в цій сповненій гумору і пригод книжці, розглядати деталі і міміку персонажів, і усміхатися-усміхатися-усміхатися. Дуже хочеться вірити, що й автор усміхається своїй новій книжці десь із небесної хмаринки…