Stary Lev Logo

Савка Мар`яна

Авторська колонка Мар'яни Савки, головної редакторки

та співзасновниці Видавництва Старого Лева.

Я мрію про повну і остаточну перемогу України над загарбницькою росією. Я мрію, щоб українська перемога звучала у світі як символ справедливості, бо добро перемагає зло не лише в дитячих книжках. Я мрію про цю перемогу як про повноцінне повернення української культури в лоно культури світової, з відновленням нашої значущості, вкраденої росією, яка робила все для того, щоб нас сприймали як маргінальне утворення на задвірках імперії. Я мрію і вірю, що все так і буде. Бо принаймні одна масштабна мрія мого життя здійснилася  Видавництво Старого Лева стало найкращим видавництвом Європи на Болонському книжковому ярмарку.

Шкода, що ви не бачили, як ми (всі семеро з команди) стрибали після оголошення переможця. І кожен з нас вибухав емоціями як за свою персональну перемогу в контексті перемоги всього видавництва. Так воно і працює з перемогою країни. Кожна перемога наших військових  то моя і ваша персональна перемога в контексті прориву цілої країни, бо я, як і кожен з вас, особисто проживаю весь цей вселенський бій світла з темрявою. 

Рівно десять років тому ми приїхали вперше в Болонью. Того року ми вирішили спробувати. Але мали ще трохи замало відваги на самостійне плавання і взяли стенд один на двох, розділили його між нами і видавництвом «Грані Т». 

То був час, коли врятована високою ціною Небесної Сотні українська демократія отримала удар під дих  «зелені чоловічки» захопили Кримський півострів. Залишалося кілька днів до квітневого вторгнення росії на територію України. І то був наш перший досвід споглядання книжкового ярмарку в Болоньї, дотик до спільноти, частиною якої можна було стати, якщо запропонувати їй нові видавничі ідеї, те, що її здивує. В Україні затягнулася зима і стояли високі сніги, а в Болоньї вже все дихало весною і виставка вирувала кольорами книжок та дивовижно красивих стендів. Ми відразу зрозуміли, що це любов назавжди. 

Головне не боятися починати і не намагатися отримати миттєву вигоду і винагороду. Але важливо вміти бачити свій шанс. І от, коли наприкінці 2013-го Романа Романишин та Андрій Лесів прийшло до нас з ідеєю видати книжку «Зірки і макові зернята» і подати її на конкурс Болонського книжкового ярмарку, ми відразу побачили свій шанс і перспективу. Ми повірили в цю книжку і в потребу їхати в Болонью з окремим стендом і були миттєво винагороджені. Книжка потрапила в п’ятірку книг номінації «Opera Prima». Це було магічно. Ми приїхали в березні 2014 року до Болоньї і побачили, що обкладинка нашої книги на всіх рекламних щитах Болонської виставки. На нашому стенді ми зробили оформлення з ілюстраціями з нашої книжки і розмістили карту України, яку, на наше прохання, створили Мізелінські польські автори видання «Карти». До нашого українського видання, до речі, в польському варіанті України не було. А нам важливо було розмістити цю картку і задекларувати свій протест проти анексії Криму. У тому ж павільйоні було якесь російське картографічне видавництво, на стенді якого ми з жахом побачили карту росії з окремо вирізаним і приліпленим до неї півостровом Крим.

Наша історія в Болоньї доволі унікальна. Бо наступного ж року ми знову отримали нагороду  за книжку «Війна, що змінила Рондо» в номінації «New Horizons». Тепер я можу сказати, що Романа і Андрій створили книгу про війну, яка змінила не лише вигадане місто, а все, увесь світ, і зокрема нас. 

Ми намагалися бути послідовними, щорічно беручи стенд для експозиції наших книг, і завжди писали: «Книги з України», тому що нам було важливо акцентувати на тому, що наші книги не просто книги одного видавництва зі Львова, а книги з України, яка зазвучить і стане видимою для цілого світу. Шкода лише, що ця наша видимість твориться зараз, в страшний час повномасштабної війни з ненаситним російським загарбником.

2019 року ми отримали на Болоньї чергову і особливу нагороду  знову ж із книгами Романи та Андрія. Книги «Я так бачу» та «Голосно. Тихо. Пошепки» отримали перемогу в жанрі non-fiction для дітей. 

Тож перемозі в номінації на найкращого видавця передувала вже чимала історія наших відзнак на Болоньї. 

Цьогорічна виставка в Болоньї ювілейна. 60 років  це чимала традиція для спільноти. І, мабуть, ще почесніше отримати перемогу в ювілейний рік. Важливо, що наш стенд не стояв самотою. Поруч був національний стенд України, організований Українським інститутом книжки, створений за концепцією дитячих малюнків «Я бачу війну». І це було дуже важливо відчувати, чи тепер ми не самотою посеред іноземного безкрайого моря. Поруч  наші колеги з України.

Про Болонью як місто  місто найстарішого університету Європи, місто музики ЮНЕСКО, місто мистецтв, неймовірної архітектури і власне книг можна говорити довго. Так само і про традиції Книжкової виставки в Болоньї, з її 60-річним шляхом. Тільки пандемії вдалося поставити на дворічну паузу цю традицію. І, чесно кажучи, навіть зараз відчутно, що масштаб відчутно зменшився. Однак виставка продовжує вражати і виставковою експозицією, і книгами, і головне  людьми. Для більшості видавців, які приїздять сюди щороку, це як рідний дім, у якому точно побачиш своїх улюблених сусідів.

Мені подобається тут саме цей людський аспект. Тут можна відчути, наскільки важливо в нашій професії залишатися вірним своїм ідеалам, наскільки важлива репутація, почуття міри і смаку. А ще я можу сказати, що видавці дитячих книжок з цілого світу  це люди вільні, розкуті і з чудовим почуттям гумору. Треба було бачити, як після нагородження всі ці кілька сотень людей світу книг, дорослих і часто дуже дорослих, танцювали під музику 80-х, розділяючи зі своїми колегами радість буття людиною, гуманістом, книгарем.  

Мені дуже хочеться вірити, що наш особливий (на жаль, травматичний) досвід проживання війни і спротиву, наш досвід стійкості і витривалості, людської взаємодії в кризовий час, безумовної підтримки заради спільної перемоги, захисту наших базових цінностей свободи і незалежності стане важливим літературним набутком  книжками для дітей і дорослих, які вийдуть всіма мовами світу і волатимуть до людства про найважливіші сенси покарання зла, відновлення справедливості і торжества добра над злом. 

Бо інакше як пояснити дитині, що треба вірити в добро, яке обов’язково переможе.

Коментарі

Щоб залишити коментар, необхідно

imageimage