«Абстрагуєшся, і думки очищаються: нікуди не треба йти, нікуди телефонувати, нічого не треба робити. Усе, що треба, – ти вже робиш. До голови не лаштується черга завдань. Це те, що єднає будь-які мандри, – радість від того, що є тут і тепер».

Про автора

Маркіян Прохасько – український письменник та журналіст. Народився в Івано-Франківську, з дитинства живе у Львові. Вивчав історію та журналістику в Українському католицькому університеті. Можливо, ви вже знайомі з творчістю Маркіяна Прохаська, читавши його художню книгу «Нестримна сила води», що захоплює своєю напругою, сюжетністю, глибоким змістом. Маркіян Прохасько – син вже всім відомого нам письменника, української гордості Тараса Прохаська.

«Батьковим ремеслом стало письменництво. Він казав: "Якщо можеш не писати – не пиши"». Але виявилось, що не писати я не можу», – слова Маркіяна Прохаська.

Про книгу «Мрія про Антарктиду»

В основі книги «Мрія про Антарктиду», великої за обсягом і глибиною, – поєднання особистих вражень від здійснення мрії Маркіяна Прохаська, а саме подорожі до Антарктиди, та великої кількості історичних фактів про крижаний континент, наукових досліджень цього найменш дослідженого земного материка та багатьох-багатьох цікавинок, які вас зацікавлять і вразять.

«В Антарктиді на станції можна було зрозуміти, ким ти є насправді, адже в цивілізації ми так чи інакше перебуваємо в полоні зовнішніх чинників і обставин».

Проблематика, яка порушується в книзі «Мрія про Антарктиду»

Перш ніж перейти до найцікавіших фактів, вражень, які висвітлює для читачів автор, мушу зазначити, що у книзі порушені і дуже важливі проблеми світу, людства, природи.

Сміття на Шостому континенті. Начеб-то очевидні речі, і всі про це знають та говорять, але про такі масштаби забруднення ви навіть не можете уявити:

«Існування Великої тихоокеанської сміттєвої плями передбачили наприкінці 1980-х, але виявили трохи пізніше. За найскромнішими оцінками, площа плями перевищує площу України. Багато морських істот та птахів плутає сміття з їжею і гине від нього. За даними організації Eunomia, на поверхні океану залишається приблизно 1% сміття, тоді як 5% викидає на берег, а 94 % опускається на морське дно. Інша проблема – велика частина пластику перетворюється на мікропластик. Ці крихітні частинки потрапляють у морепродукти, а потім їх можуть з’їсти люди».

Невже всі ці факти не змусять замислитися людство і зараз?.

Збільшення туризму в регіоні. Існує і така проблема, адже ніхто начебто не проти подорожей, всі радо приймають гостей з різних куточків світу на Антарктиду, але «вчені вважають, що збільшення туризму в регіоні може нести загрозу передаванню хвороб від людини до тварини».

Особливо актуальною є дана проблема в площині COVID-19 та його постійно нових, мутуючих штамів…

Вплив семиденного робочого тижня (5 робочих+2 вихідні) на довкілля. Так-так, ви здивуєтеся, але антропогенний вплив семиденного робочого тижня на такі параметри довкілля, як грозова активність, існує. На данний час Анна Соіна досліджує дане питання, але про існування такої проблематики і зацікавлення з боку науковців варто знати.

Озонова діра. «На станції "Фарадей/Вернадський" було відкрито озонову діру. Тож українці перші у світі спостерігають збільшення та зменшення цієї аномалії. Під час цієї аномалії там, біля Полярного кола, потік біологічно активного ультрафіолету може бути більшим, ніж на Гаваях».

Зміна покриву в Антарктиді. «Раніше ґрунтів в Антарктиці не було, лише скелі. Вже тепер формується нова екосистема – антарктична тундра, якої раніше не було. Вчені досліджують, які інвазивні види, що живуть в околицях Антарктики, можуть поселитися там, якщо сприятимуть обставини. Вже за 10 років таких видів може бути кільканадцять. Серед них є рослини та сухопутні тварини, які можуть радикально змінити континет у майбутньому».

Цікавинки

Звичайно, якщо перераховувати всі цікавинки, які є у книзі-подорожі «Мрія про Антарктиду», то доведеться надовго залишити вас читати цей відгук. Вся книга є цікавинкою без перебільшення, бо вся інформація про цілісний світ Антарктики зібрана і цікаво, зрозуміло систематизована. Але найбільш яскраві факти і цікавинки, на мою думку, я все ж висвітлю.

1. Скільки різновидів льоду існує на Антарктиді: льодова каша, скупчення дрейфуючого льоду, паси льоду, льодові затори, айсберги, уламки айсбергів, гровлери. Просто вражає!

2. Колись на місці холодної та неприступної Антарктиди був ліс. «У наш час Антарктида єдиний континент, на якому змій немає .Однак вчені вважають, що колись в Антарктиді був ліс. У Західній Антарктиді на глибині 30 метрів нижче від дна океану було знайдено рештки складної мережі скам’янілих коренів рослин, а також знайшли сліди пилку та спор».

3. Були випадки, коли лікар, який завжди є у команді «зимівників», робив із колегами-не-лікарями операцію людині.

4. Як ви гадаєте, що є найважчим на Антарктиді? Холод, постійна робота? А от і ні, найважчою стає ситуація, коли людина виявляється не готовою до багатомісячного перебування в ізоляції разом із тими самими людьми.

5. Для тих, хто мріє потрапити до Антарктиди, має знати, що, крім морської хвороби, яка є дуже сильною (можете прочитати більше детально про всі-всі нюанси у книзі) на яхті потрібно постійно тримати у напрузі все тіло. «Триматися потрібно завжди – або руками, або іншими частинами тіла: ногами, спиною, дупою». А ще не можна пересуватися без рятівного жилета, адже випасти без кріплення дуже легко.

6. «Вчені вважають, що нафти та вугілля в Антарктиці мінімум 35 мільярдів тонн. Під льодовиками заховані великі родовища благородних металів та вугілля». Має Антарктида іще багато чого на своїх землях. Логічне запитання може виникнути у вас: хто ж може користуватися всіма благами, хто може видобувати. Автор дає відповіді на всі ці запитання. Вам точно буде цікаво!

7. «Сама станція зміщується через рух льодяного покриву приблизно на 10 метрів на рік. Раніше Антарктиду бачили й уявляли як крижаний моноліт. Тепер завдяки дослідженням видно, що це живий організм».

А ще ви дізнаєтеся про антарктичний долар («пінгвін»), інтернет-зв’язок в Антарктиді, заробітну плату зимівників українських, чому станція «Академіка Вернадського» носить саме таку назву та багато-багато іншого.

Всім, хто прагне пізнавати нове, хто цікавиться загадковою Антарктидою, а також тим, хто любить якісну українську літературу, раджу читати «Мрію про Антарктиду» Маркіяна Прохаська.