Українська акторка Римма Зюбіна написала, що мріяла про таку книгу як «Твоя книга про кіно». І, будьмо відвертими, це дійсно одна з тих книг, якої точно не вистачало у підлітковому віці тим, хто був залюбленим у кінематограф. Проте зараз вона в нас є, і точно стане у пригоді й тим, хто тільки починає цікавитися кіно, й тим, хто, так би мовити, має глядацький стаж, й тим, хто давно у цій сфері. 

Ольга Бірзул — кінокураторка, культурна менеджерка, фестивальна відбірниця та координаторка проєктів з культурної дипломатії. Починала працювати для українських культурних медіа як журналістка та редакторка. У 2009 році долучилася до команди кінофестивалю Docudays UA. Згодом очолювала відділ кіно в Українському інституті. Авторка лекцій з історії та теорії неігрового кіно.

«Твоя книга кіно» насамперед націлена на авдиторію підлітків, саме тому тон книги — це тон, яким розмовляють з підлітками: дотепний, з жартами, влучними порівняннями й доступністю інформації. У книзі 164 сторінки з ілюстраціями Каті Слонової, однак цих сторінок авторці цілком вистачило, аби вкласти у книгу всю важливу інформацію про кіно: від прабабусі кінематографа камери-обскуру до списку найбільших та найвідоміших кінофестивалів, від італійського неореалізму, французької нової хвилі та українського поетичного кіно до сучасного кінематографу та людей у ньому. 

Інформацію у книзі Ольга Бірзул вмістила у чотири розділи: «Загальний план: історія кіно», «Середній план: етапи кіновиробництва», «Крупний план: професії в кіно», «Деталь: словник кінотермінів». 

Зупинімось на третьому розділі про професії. Авторка не лише показує всю складність виробництва кіно, а й розповідає, що кіно далеко не обмежується лише акторами, режисерами, сценаристами, — це мистецтво, де працює величезна кількість людей, і де без них важко уявити собі цілісну стрічку. Що ще цікаво, у цьому розділі про професії говорить не стільки сама авторка, як люди, які безпосередньо належать до цих професій. Вони розповідають, якою роботою займаються, про особливості сфери своєї діяльності, про свої відчуття щодо кіно, про те, чому люблять його та як прийшли до своєї професії. У цьому розділі говорить Ірина Цілик, Катерина Горностай, Арсеній Марков, Віктор Онисько, Роман Бондарчук та багато інших. 

«У дитинстві мене захопила друкарська машинка як магічний інструмент, сплав технологій та можливості упорядкувати думки. Так я почав писати оповідання. Але великою мірою кіно — це володіння технологією. Вміння бачити й мислити кадрами, а аткож монтувати сцени в голові. Я знімаю як документальні, так й ігрові фільми. Документальні проєкти завжди надихають й переповнюють. Щоразу лишається стільки невикористаних історій та байок. що, здається, може вистачити на хороший роман або на кілька сценаріїв повнометражного фільму. Це пречудовий спосіб пізнати світ [...]», — розповідає режисер Роман Бондарчук у підрозділі «Режисура документального кіно». Саме такі особисті історії, які розповідають творці та творчині українського кіно, роблять книгу ще більш цікавою та наближеною до читачів, адже нам завжди цікавий шлях тих, кому вдалося. 

Ще однією особливістю цього розділу є те, що кожен та кожна дає поради щодо кіно, тобто три улюблені фільми, які рекомендують подивитися. Якщо ви теж сходили на фільм Ірини Цілик «Я і Фелікс» і досі під враженнями цієї історії та творчості режисерки, то от вам список фільмів, які рекомендує подивитися Ірина Цілик: «Убити пересмішника» (реж. роберт Малліган, 1962), «Принцеса Мононоке» (реж. Хаяо Міядзакі, 1997) та «Форест Ґамп» (реж. Роберт Земекіс, 1994). 

Трохи спойлеру, але в кінці книги всі загадані фільми авторка збирає під окремими мінірозділом «Фільмографія», ці пʼять сторінок можуть бути не лише чудовою добіркою, коли не знаєш, що подивитися, а й найкращим зануренням у світове кіно, загальною картиною про історію кіно та головних її представників та представниць.  

Також авторка виокремлює декілька сторінок для власних записів, а записувати точно буде що: наприклад, список фільмів, які ви вже переглянули або хочете переглянути, чи цитати з книжки й різні факти, або ж писати власний сценарій чи робити розкадровку до власного фільму, бо повірте, книга на це може надихнути. 

Розпочали текст з того, що ця книга є мрією кіноманів, але все ж мрією, яка стала реальністю. Тому приємного читання та переглядів.