Цьогоріч минає рівно століття від народження письменниці Іди Фінк. У жовтні на малій батьківщині авторки — у Збаражі — відбувся фестиваль «Повернення Іди Фінк», на який приїхала донька письменниці Мірі Наґлер. Пані Мірі взяла участь у презентаціях книги «Сад відпливає» у Збаражі та Львові, а спеціально для вас поділилася спогадами про матір і думками про її творчість. Пропонуємо вам почитати, як зворушливо й тепло пані Мірі відгукується про Іду Фінк та її твори.

ПРО ПРИЄМНІ СПОГАДИ З ДИТИНСТВА

У мене так багато приємних спогадів про матір, що складно було б виділити якийсь один. На відміну від матері-письменниці, я завжди була більш схильною до науки, зокрема математики й фізики, тож наші сфери зацікавлень були далеко одна від одної. Але ці відмінності ніколи не ставали на заваді нашим стосункам як матері та доньки.

Пригадую, як одного дня в старшій школі я попросила її допомогти мені з домашнім завданням і проаналізувати оповідання Ернеста Гемінґвея (не пам’ятаю вже, яке саме), і її аналіз був надзвичайно виразний та зосереджений. Вона помістила все найважливіше у декілька речень і нічого не пропустила. Згодом я зрозуміла, що це було те ж саме, що вона робить у своїх оповіданням, коли використовує всього кілька слів, щоб описати цілий світ.

ПРО ПЕРШЕ ЗНАЙОМСТВО З ТВОРЧІСТЮ ІДИ ФІНК

Як і в багатьох ізраїльських сім’ях людей, які пережили Голокост, ніхто в моїй родині не розповідав мені про речі, які відбувалися в той жахливий час. Не розповідали, щоб захистити мене від усвідомлення того, наскільки злими можуть бути люди. Свої твори мати також ніколи не обговорювала зі мною, а оскільки вони написані польською (мовою, якою я можу говорити, але не читати), я не була з ними знайома, аж доки їх не переклали на іврит. Спершу оповідання Іди публікували в літературній частині ізраїльських газет. А в 1974 році її перша збірка оповідань «Skrawek czasu» була опублікована івритом. Мені тоді було 22 роки, і я була надто молодою та недосвідченою, щоб зрозуміти, якою великою письменницею була моя матір.

 

ПРО НАЙБІЛЬШ ВРАЖАЮЧЕ В ТВОРАХ МАТЕРІ

Найбільш вражаюча річ, яку я відкрила для себе в письмі мами, — це чіткий і стриманий спосіб опису трагічних ситуацій. Героями її оповідань є звичайні чоловіки й жінки, які живуть звичайним життям у звичайних ситуаціях, але ця звичайність згодом знищується всього одним реченням. Це одне речення дає зрозуміти все про жахливу долю, яка спіткала людину, її сім’ю та всю єврейську спільноту. У своєму письмі моя мати проявляє надзвичайну чутливість до людської душі та гідності.

 

ПРО АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕКСТІВ ІДИ ФІНК

Твори Іди Фінк залишаються актуальними, цікавими і потрібними людям. Не знаю чому, але вважаю винятковим те, що її книги є такими затребуваними, коли минуло майже 50 років після їхньої першої публікації та 10 років після смерті матері. Ці тексти — наче класична музика, яка ніколи не помирає.