«Життя деінде» Мілана Кундери: саморефлексія крізь соціалізм та суспільну дезорієнтованість
Старовойт Тоня
26.02.2021
Книжки Мілана Кундери неможливо читати для розваги. Творчість письменника – балансування між площинами високого мистецтва та жахів минулих часів в епоху соціалізму. Саме талант автора до майстерного оповідання робить романи Кундери цікавими для широкого загалу.
Особисто для мене – фанатки автора – «Життя деінде» стало не просто довгоочікуваною новинкою від «Видавництва Старого Лева», а певним пролиттям світла на безліч питань у голові, на які не завжди хочеться шукати відповіді: від передумов утворення комуністичних партій до людей, які боролися проти режиму або ж підлаштовувалися під режим.
Про роман – далі.
Життя – це сон?
Фактично, фабула роману не складна: оповідь йдеться про звичайного хлопця Яромила, який став одним із поетів тогочасної комуністичної епохи у Чехії. Доля родини Яромила була доволі трагічною: батьки хлопця утворили сім’ю суто заради сина, а мати поклала усе своє життя, аби дбати (до того ж, надмірно) про єдину дитину.
Взаєминам між Яромилом та його мамою Кундера приділяє особливу увагу: вони дивні, інколи хворобливі та абсолютно точно нещасливі, попри намагання героїв удавати ілюзію затишку. Власне, тоді так і треба було жити, аби не потрапити до немилості комуністичного уряду.
Негідник Яромил
Мілан Кундера наділив головного героя рисами, що відштовхуватимуть читача: він абсолютний егоїст, який боїться висловлювати свою думку та намагається самостверджуватися на тлі слабших людей – переважно жіночої статі.
Також Яромил пише поезію, інколи – про уявного Ксавера, який служить на благо партії. А ще шукає свого кохання, що плекає у дуже збоченому вигляді (певно, типовому для людей, які обирають між партією та жінкою).
Читач точно не відчуватиме симпатії до героя, проте Кундера майстерно змальовує його психотип: позбавлений батьківської уваги, самітник із вкрапленнями марнославства. У ХХІ столітті таких можна було би назвати чоловіками «з травмованим дитинством» або ж «аб’юзерами». Однак у тих реаліях жінки його боготворили, а супротивники режиму ненавиділи.
Кому варто звернути увагу на «Життя деінде»
Фанатам Кундери
Письменник не зраджує своєму стилю: і тонкий психологізм, і одвічна саморефлексія під час читання роману, і історичний контекст, що чудово створює тло епохи.
«Життя деінде» для мене став роман «більш приземленим» серед інших творів Кундери, проте це тільки додає йому ще один плюс як роман-повчання.
Людям, які люблять рефлексувати
Існує безліч питань, що ми ставимо собі щодня. Однак Кундера вивалює на читача ще один стос тем для рефлексії: материнська любов, прийняття себе та свого тіла, бажання залишатися своїх ідеалів чи бути угідним режиму.
Читачам, які втомилися від літературного «фаст-фуду»
Літературний «фаст-фуд» швидко набридає та інколи замилює нашу здатність до мислення. «Життя деінде» – той самий корисний салат із креветками під кисло-солодким соусом з майстерного вміння Кундери писати про високі матерії та звичайну людську рутину.
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно