Що востаннє у тебе викликало захоплення?

Усе частіше запитую себе це, і все складнішими стають відповіді. Однак мене завжди вабила географія і мій рух всередині неї. Мені завжди важило, звідки я, де навчався, де живу, якими шляхами пролягають мої щоденні маршрути. Тому тут буде багато про географію інтимну, міську, можна вважати, побутову. І зараз, оглядаючись на ті майже чотири магічні роки, які я розділив разом з Підзамче (районом Львова, який ви не знайдете на жодній із мап), можу з певністю сказати, що це було захоплення та любов і були вони направду взаємними. 

Тож про що ж ця книга з віршами? 

Уявіть собі теплий літній вечір, ще до ковіду, повномасштабного вторгнення та ремонту вулиці Замарстинівської. Ви повертаєтеся додому після роботи вздовж руїн вулиці Донецької, у вас хороший, спокійний настрій. Ви випиваєте трохи акційного вина, сідаєте дочитати книгу перед сном, поки пралка закінчить свою роботу. І раптом чуєте крик. Спершу думаєте, що це, як завжди, сусіди за стіною, і не надаєте цьому ваги. Та крик стає пронизливим та геть безапеляційним. Виходите на добудований балкон, де сохне чиясь постіль, і бачите людину, що висить над прірвою. Точніше дівчину, що висить на одній руці на перилах балкона третього поверху над колодязем старого сецесійного будинку. Тоді ви разом з п’яним сусідом (який завжди виливає воду вам на дах) її якось знімаєте та заспокоюєте. Тоді прибігає її хлопець, який їй зовсім не хлопець, і дає їй закурити, і вона палить так, ніби щойно зійшла з потяга на станції Підзамче: впевнено та пожадливо водночас. Тоді з вікна висовується голова бабці, яка ще кілька хвилин тому не хотіла відчинити вам двері на сходову клітку, і тепер ця голова стверджує, що це далеко не вперше. Сусід забирає пів пачки сигарет як свою чесну винагороду. Ви засинаєте під шум останніх трамваїв, що прямують у депо на вулиці Промисловій. Вже за кілька годин розпочнеться ще один день, де вам доведеться продиратися крізь міські хащі до своїх барів, церков, кам’яниць, СТО та офісів, що донедавна були заводами. А комунальники поряд з місцевими персонажами мимоволі вказуватимуть вам шлях. 

Тому чекайте та читайте тут багато про місто та район Підзамче, які прийняли мене в свої обійми магічного реалізму. Його музику, де минуле вперто конфліктує з майбутнім, де новобудови пожирають старий індустріальний район та його міфічних сторожів. Тут багато про сумніви, які прокидаються разом з тобою, йдуть з тобою до людей і кварталів, повертаються додому та лягають з тобою у ліжко. Тут трохи про сім’ю, яка наче тривожне свято, що завжди з тобою. Також тут про війну, яка змінила побут кожного, де б ти її не зустрів і як би не хотів її уникнути чи заперечити. І, звісно, тут про любов, місце для якої варто виборювати на радість собі та на смуток собі, де б ти не був.