Антиутопії занурюють читача у світ, де недоліки суспільства стають повсякденням та викривають усю правду про людську сутність. Це відображення можливого майбутнього, яке лякає і письменника, і читача. Читаючи такі романи, ми мимоволі задумуємось над тим, що має людство зараз, та до чого це може призвести. Тож запрошуємо вас до таких роздумів, адже ми зібрали для вас кілька найцікавіших антиутопій на будь-який смак!

«Не відпускай мене», Кадзуо Ішіґуро

Кеті, головна героїня книжки, намагається зрозуміти та прийняти своє дитинство і юність у привілейованій школі-інтернаті Гейлшем та поза нею, свою інакшість від людей та обране для самої Кеті та її найближчих друзів призначення бути донором. Це довга дорога зі спогадів, відчуттів, одкровень, які поволі вибудовують для героїв нову картину світу.

 

«Клара і Сонце», Кадзуо Ішіґуро 

Події книги нам переказує унікальна оповідачка: дівчина-роботка Клара, створена для того, щоб стати штучною приятелькою дитині, яка обере її у крамниці. Це історія про життя у світі, де панують високі технології, діє новітня класова система, а генетичне редагування — звична річ. Разом з героями роману ми задумаємось над тим, чи має в собі дещо неповторне той, кого сконструйовано без серця і душі. І що означає любити когось іншого — а надто в епоху, коли ми замислюємось про те, чи можемо дізнатися геть усе про людину за допомогою даних і алгоритмів?

 

«1984», Джордж Орвелл

Це культовий роман-антиутопія, у якому ми описано тоталітарний режим, де брехня в один момент може стати правдою, змінивши минуле, а бажання та емоції людей перебувають під суворим та цілодобовим контролем. Культ особистості, інформаційна війна, нівелювання прав людини — це основа суспільства, описаного у романі «1984».

Також може бути цікаво: «1984. Графічний роман», Ксав'є Кост, Джордж Орвелл

 

«Атлант розправив плечі», Айн Ренд

У цьому романі-антиутопії йдеться про суспільство у період масштабної кризи, а також про важливість особистої свободи та свободи бізнесу. Атланти у контексті цього роману — це люди, що тримають на плечах увесь наш звичний світ та всіма силами підтримують у ньому рівновагу. Та що станеться, якщо вони втомляться і програють політиці утисків та згубного режиму?

 

«Володар мух», Вільям Голдінг

Цю книгу називають романом-притчею, романом-символом, романом-антиутопією. За сюжетом внаслідок авіакатастрофи кілька дітей потрапляють на безлюдний острів, дуже схожий на райський куточок, де є все, крім дорослих. У маленькій громаді відразу визначаються два лідери. Та зовсім скоро починається боротьба за владу і діти забувають не тільки про дружбу й порядність, а навіть про людську подобу...

 

«Оповідь служниці», Маргарет Етвуд

У Республіці Гілеад повноцінні права мають лише Командори та їхні Дружини, у яких є право вибирати коханок для своїх чоловіків з єдиною метою — народження дітей. Їх, Служниць, збирають по всій країні, а потім вони проходять курс підготовки, аби бути гідними виносити дитя офіцера.

Головна героїня роману — Джун — стає Служницею. Проте Джун не така, як усі. Жінка розуміє, що відбувається, вона хоче втекти і ще здатна любити…

 

«Сліпота», Жузе Сарамаґу

Це історія про те, як в одному безіменному мегаполісі люди раптом всі осліпли, крім однієї жінки. Це призвело до викриття всього найжорстокішого та найжахливішого, що є в людині. Алегорія про людське життя з цього роману — безжально-іронічна, приголомшливо-страшна і до сліз прониклива.