Ліричний світ та полум’я революції у романі Мілана Кундери «Життя деінде»
Мясоєдов Денис
14.04.2021

Книга «Життя деінде» містить багато спільного з різними періодами життя Мілана Кундери. За змістом роман – складний та багатошаровий, адже в ньому автор піднімає велику кількість важливих проблем. Книга побудована в хронологічному порядку та починається як біографія вигаданого чеського поета Яромила з самого моменту його зачаття. Дитинство хлопчика проходило у невеликому будинку його сім’ї, було наповнене надмірною турботою матері та відстороненістю батька. Підлітком Яромил захоплюється сюрреалізмом та модерним мистецтвом після того, як мама віддає його в майстерню на заняття до художника. Для хлопчика він стає вчителем, а для його мами – коханцем. У юнацькі роки Яромил мріє стати відомим поетом. Заразом він стоїть зовсім осторонь всіх подій зовнішнього світу, де в цей період розгортається велика війна.
В окупованій Чехословаччині їхня дрібнобуржуазна сім’я продовжує жити звичним життям. Відгомін війни проявляється у двох подіях: розстрілюють нареченого їхньої покоївки, а згодом і батька Яромила. Пізніше стане відомо, що його тато підтримував зв'язок із молодою єврейкою і їх обох схопили в гетто. Після цієї події мати хлопця припинила називатися вдовою, заховала портрет чоловіка та зосередила всю увагу на синові. Вона намагається відшкодувати відсутність любові чоловіка. Ненавидить сина, бо він нагадує свого батька, водночас безмежно його любить, аж нездатна відпустити. Яромил продовжував зростати типовим «маминим синочком» в такому собі нереальному світі, який існував тільки для нього.
«Молодий той, хто дивиться в майбутнє й не обертається назад»

Яромил завжди пливе за течією. У нього немає своєї чіткої політичної визначеності, тому він з легкістю відмовляється від своїх попередніх віршів, відчуваючи, що стати відомим можна прославляючи соціалізм та епоху, час якої настав.
Молоді люди часто бувають незадоволені рівнем власного життя та наявними правилами у світі. Потужна енергія підштовхує їх до постійного руху вперед, вимагаючи негайних змін у всьому, що їх оточує. Натомість вони бачать статичний світ, що безкомпромісно вмирає в руках попереднього покоління. Тому насамперед для юності притаманні революційні мрії, завдяки яким нове покоління проєктує образ іншого життя в уявний світ майбутнього.
«Легко робити революцію, маючи за спиною армію й поліцію, та й ще велику державу на додачу»
Яромил із роками не стає мудрішим чи досвідченішим, його переслідує почуття незрілості та щораз більшої залежності від матері.
Мілан Кундера у семи частинах роману майстерно змальовує різницю між реальною дією та уявою, поезією та життям, любов’ю та почуттям, яке калічить більше, ніж рятує. Чи існує непорочне сприйняття світу або людині притаманно постійно шукати нове життя деінде?
Мілан Кундера – справжній мислитель, якій аналізує кожен жест, думку чи фразу своїх персонажів. Він поступово розкриває перед читачем суть та заглиблюється все далі у психологічні безодні характерів своїх героїв.
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно