Конституція — це не просто набір правил про державу, про вибори, права і обов’язки суспільства та кожного громадянина. Це найвищий закон, який встановлює та визначає державний устрій, контролює владу, нагадує про повагу і який, наче компас, дозволяє почуватися у безпеці та здійснювати усі свої мрії.
На сторінках своєї книжки «Я і Конституція» Лариса Денисенко Лариса, Олександр Ільков, Андрій Стельмащук та Альона Шуліма простими словами розповідають про найважливіші пункти Конституції, які повинні знати і дорослі, і малеча. Й до Дня Конституції ми публікуємо уривок з книжки – про те, як кожен з нас може розвиватися, про право на рівність і унікальність. Читаймо!
***
Що ти знаєш про те, як ти можеш розвиватися?
Думаю, час від часу ти літаєш у снах, мрієш, а інколи тобі здається, що кожен з нас має крила й може бути чарівницею або чарівником. Так і є. Конституція захищає наші права і свободи, отже — дозволяє почуватися вільно в своїй країні, в своїй родині, у садочку, в школі, серед інших людей. Почуватися у безпеці. Здійснювати свої мрії.
Ти можеш багато читати або ж малювати квіти. Тренуватися, але не для того, щоби неодмінно стати професійною баскетболісткою чи футболістом, а просто для себе. Можеш слухати, чого хочуть і про що мріють твої подруги і друзі, й поділяти їхні мрії.
Ти маєш право на помилки, а також на те, щоб тебе вислухали й почули.
Держава покликана створювати умови для твого розвитку, для здобуття нових знань. Ніхто не може обмежувати твій вибір. Тож перед тобою безліч можливостей: ігрові майданчики, наукові лабораторії, стадіони, бібліотеки, театри, курси іноземних мов, студії акторської майстерності, садочки, школи, віртуальні світи для навчання і дозвілля.
Ти можеш випробувати себе в будь-якому занятті, й обрати те, що найбільше припаде до душі. Можеш цікавитися усім на світі, заглиблюючись у вивчення одних речей, а до інших дотикатися лише побіжно. Поки дорослішатимеш, у тебе можуть безліч разів змінюватися смаки та потреби, але завжди має бути право вибору.
Якщо ж ти живеш у складних умовах, держава має докладати ще більше зусиль, аби допомогти тобі розвиватися. Бо завдяки розвитку ти можеш стати будь-ким, і те, ким саме ти станеш — це лише твій особистий вибір. Він у кожного свій. Але різними ми не лише стаємо, а й народжуємося.
Що важливо знати про нашу неоднаковість?
Усі люди різні. У нас не однакові родини: у когось є тато і мама, а в когось — немає. У нас різні помешкання: крихітні чи просторі. У нас неоднаковий колір очей, шкіри, волосся.
Ще ми маємо особливості — мовлення, зору, слуху, фізичні можливості.
У нас різні національності.
Ми можемо вірити в різних богів або не вірити в жодного.
Хтось народився хлопчиком, а хтось — дівчинкою.
Навіть брати й сестри бувають несхожі одне на одного, а близнюки можуть мати різні здібності. Є дітки, що краще за інших грають у футбол, а є такі, кому легко дається математика.
Є такі, що інакше за багатьох бачать світ, або такі, хто мають інакший вигляд. Та навіть якщо деякі люди дуже вирізняються своєї іншістю, їм так само притаманні глибокі почуття і власний спосіб спілкування зі світом.
Головне правило: ніколи не ображати людину через те, що вона відрізняється від тебе чи від тих, кого ти звик бачити щодня. А також — захищати право іншої людини, якщо її хтось ображає: держава чи якась приватна особа. Ще одне правило: забезпечення рівних можливостей.
Це означає, що садочок, школу, магазин, аптеку чи ігрову кімнату можуть відвідувати всі дітки: і ті, хто ходить самостійно, і ті, хто пересувається на візку.
Так само кожен на власний смак обирає іграшки в крамниці. Дівчинка може захотіти бавитися літачком чи машинкою, а хлопчик — пухнастими котиськами чи ляльками.
Це стосується й інших уподобань. Наприклад, дівчинка вільно може відвідувати уроки карате чи фехтування, а хлопчик — балетну студію чи гурток кондитерів.
Кожна дитина має свободу обирати будь-яку професію у майбутньому і, незалежно від того дівчинка це чи хлопчик, бути водієм чи водійкою, кондитером чи кондитеркою, лікарем чи лікаркою, шевцем чи швачкою.
Ти зараз смієшся? Даремно. Адже доступність кожної професії — це ознака рівності й поваги до вибору людини. Адже кожен із нас — унікальний. І це чудово!
Сила людей — у багатогранності, в рівних можливостях, у взаємоповазі та взаємодопомозі. Саме тому світ навколо нас такий розмаїтий.
Ми — різні та унікальні. А єднає нас громадянство. Ми — громадянки та громадяни України!
Від дня твого народження в Україні ти — громадянка чи громадянин саме цієї країни. Якщо ти народилася чи народився в іншій країні, але хтось із твоїх батьків громадянин або громадянка України — ти теж можеш отримати українське громадянство. Ніхто не має права позбавити тебе громадянства, хіба що ти разом із батьками, а пізніше сам, вирішиш його змінити.
Ти, звісно, можеш вважати себе громадянином або громадянкою країни Мумі-тролів або ж вигадати іншу фантастичну країну, але ж маєш розуміти, що то лише гра.
Насправді твоє українське громадянство — це зв’язок з Україною і розуміння того, що держава захищатиме тебе. Наприклад, коли ти мандруєш, відпочиваєш чи береш участь у спортивних змаганнях в іншій країні, Україна тебе захищає, і тобі завжди є до кого звернутися у разі неприємностей — скажімо, якщо в тебе вкрали документи чи гроші.
Поряд із тобою можуть жити діти з громадянством іншої країни або ж діти без громадянства, і в них є такі самі людські права, як і в тебе. Опинившись у скруті і не маючи змоги повернутися до своєї країни через небезпечні події, що там відбуваються, вони також мають право на захист. І наша держава їм допомагає.
А ось інші права — голосувати на виборах, стати депутатом чи Президентом — мають лише люди з українським громадянством.
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно