Пропонуємо вашій увазі четвертий матеріал з серії «Книги 2023-го року, варті вашої уваги», де автори видавництва діляться своїми книжковими рекомендаціями. Цього разу про книги 2023 року, які запам'ятались та вартують уваги, розповіли Мар’яна Савка та Артур Дронь.
Мар'яна Савка («Люди на каві», «Радуйся, жінко», «Квіти Перемоги»)
Євгенія Кузнецова «Драбина»
Книжка закохує читача, який впізнає там себе, своїх рідних і близьких, свої думки, терзання, муки совісті, бо він тут, а не там. Книжка, яка, попри смачний гумор, зачіпає багато болючих точок і тригерів, пов’язаних з війною, родиною, обставинами, в яких опиняється маленька людина, яка намагається триматися, попри все, і любити.
Андрій Гуменюк «Африка»
Дуже чесна, щемлива і поетична книжка коротких історій з війни, яка розпочалася з 2014-го року. Стільки в ній людяності, щирого патріотизму, гіркоти розчарування, іскрометного гумору і справжності, бо автор писав її з власного досвіду бійця добровольчого батальйону.
Генрі Марш «І наостанок»
Редагувала переклад цієї книги, який зробив Андрій Мизак, також нейрохірург, і дивувалася тому, наскільки Генрі, який є і моїм другом, є сильною людиною, яка може бути із собою максимально чесною. Книга про досвід Генрі Марша уже не як лікаря, а пацієнта, а ця зміна ракурсу відкриває чимало того, про що ми воліємо зніяковіло мовчати.
Артур Дронь «Тут були ми»
Особлива книжка автора, який є дуже близьким видавництву, бо він є нашим працівником, причому одним з наймолодших, який з перших днів повномасштабного вторгнення пішов у військо і тривалий час перебував на нулі. Надзвичайно пронизлива книжка віршів, народжених з війни і надії, дуже прожита і, попри трагізм, дуже світла, як послання до Коринтян про любов, як не перестає.
Олена Лотоцька «Ангели в намистах»
Дуже міцне і колоритне, щільне письмо Олени Лотоцької – то, певно, найбільше моє відкриття року. Поліська говірка, просто епічні за силою напруги історії, що охоплюють кілька поколінь, все це якийсь дуже особливий окремий світ, у який треба обережно заходити, знявши взуття і поважаючи його закони.
Артур Дронь («Тут були ми»)
Оксана Климончук «Кобзар Незалежної України. Блаженніший Святослав про Блаженнішого Любомира»
Книжка, яка наповнена мудрістю одразу двох Глав Української греко-католицької церкви. Тут розповіді й думки Блаженнішого Святослава про його попередника Любомира Гузара. Теплі, практично синівські спогади, аналіз і пояснення величини постаті Блаженнішого Любомира, веселі й трагічні історії, які по-особливому розкриють для вас цю особистість. Особливо багато в книжці є теми Гузара як прикладу відповідальної людини. А вміти брати на себе відповідальність, нести відповідальність за свої рішення і вчинки – все це зараз є життєво необхідними для нас вміннями.
Мартін Пухнер «Писаний світ. Як література формує історію» (у перекладі Андрія Бондаря)
Водночас дуже фахово і дуже закохано розказана оповідь про те, як живе і діє письмо впродовж існування людства. Ця книжка і окреслить історію літератури, і поводить читачів важливими для цієї історії місцями, і познайомить із поглядом на літературу Мартіна Пухнера. А дивиться він на неї, як на щось постійно живе і часто визначальне у критичні для людей часи. Щось таке, що робить на нас колосальний вплив, хоч ми й рідко про таке думаємо. «Писаний світ» у перекладі Андрія Бондаря стала для мене однією з кращих прочитаних не лише у 2023 році, а й мабуть загалом.
Любов Якимчук «Абрикоси Донбасу»
Вперше ця книжка вийшла ще 2015 року, але саме в 23-му з'явилося її оновлене видання. Тож уперше познайомився з текстами Люби Якимчук я тільки минулоріч. І дуже шкодую, що не раніше. Це якась така дуже сильна, пронизлива поезія про воєнні часи. Таку поезію завжди важко окреслювати і описувати, треба її читати, аби це відчути. І раджу відчути це кожному.
Анна Шиманська, Андрій Шиманський «501 факт, який треба знати з… історії України»
Останньою хотів порекомендувати якусь із тих книжок, які я лише запланував прочитати. Бо якщо планую сам, то чому би теж не порадити? Чекаю зараз посилки із книгою, в якій історія України вміщена у 501 цікавий факт. Тепер дуже важливий час для таких видань. Чим більше ми будемо проводити ревізій у своїй голові, пригадувати нашу історію і вчитися краще аналізувати й робити висновки, тим більше в нас шансів вижити. Якщо проводити таку ревізію можна не самому, а відразу з двома істориками, які написали цю книжку, то потрібно обов'язково спробувати. Тим більше у такому форматі – не нав’язливо, не складно й не заплутано. А доступно і насичено, у фактах.
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно