"На жаль нічого не вдалось знайти за вашим запитом."
"На жаль нічого не вдалось знайти за вашим запитом."

Дронь Артур

Цьогоріч вийшла перша книга Кадзуо Ішіґуро після отримання письменником Нобелівської премії з літератури. Весною роман “Клара і Сонце” з’явився англійською, а вже восени українські читачі отримали змогу прочитати книгу рідною мовою у перекладі Ганни Лелів.

Новий роман Ішіґуро в художньому оформленні Оксани Йориш став уже сьомою книгою автора, яку видав Старий Лев. Обговорювати “Клару і Сонце” ми будемо ще дуже довго, а сьогодні дізнаємось, що про новий роман розповідає сам письменник. Пропонуємо вам почитати деякі думки Ішіґуро, якими він поділився під час онлайн-інтерв’ю для видання “The Waterstones”.

 

ПРО ІСТОРІЮ КНИГИ

“Клара і Сонце” відрізняється від інших моїх книг. Це повністю інший світ — світ дитячих книжок.

Спершу я мав коротку історію для молодих людей. Один редактор з видавництва “Faber and Faber” заохочував мене писати для дітей, тож я подумав: “Що ж, одна коротка історія для дуже молодих людей у мене є”. У певному сенсі вона й стала серцевиною книжки “Клара і Сонце”.

Тож я обіграв цю дитячу історію, якій, як мені видавалось, дуже пасуватимуть зображення та ілюстрації. Моя дочка Наомі Ішіґуро, якій тоді було вже більше двадцяти, працювала в незалежному книжковому магазині. Коли вона прочитала цю історію, то заявила, що я в жодному разі не можу подати її дітям, бо вона для них буде травматичною. І я подумав, що в такому разі це буде хороша історія для дорослої аудиторії.

У той час я цікавився генною інженерією загалом та редагуванням генів за допомогою штучного інтелекту зокрема. Ці два напрями захопили мене, і я відвідував зустрічі з експертами. Як людина, яка нічого не знала у такій сфері, я слухав багато інформації на цю тему, мав розмови з провідними людьми у цій галузі, ходив до них на роботу. Я подумав, що це може бути фоном книги, але не хотів, щоб роман був просто моїми думками про те, як штучний інтелект, генна інженерія та інші речі впливають на наш світ. Все-таки це лише фон.

 

ПРО БАГАТОЖАНРОВІСТЬ

Я справді часто не бачу між літературними жанрами меж. Можливо, якщо ти продаєш книги, то більше обдумуєш цей аспект, оскільки маєш покласти книжку на певну полицю. Але як автор я цих меж не бачу і просто беру те, що мені потрібно. Я пристрасний фанат поєднання різних жанрів і того, що це поєднання дозволяє мені робити.

Маю також зізнатись про одну хитрість з моєї сторони. Зазвичай у своїх романах я повторююсь. Деякі романи є в певному сенсі переписуванням попередніх книг, тому що я хочу знову побувати там і пояснити трохи більше або трохи по-іншому. Або хочу виправити щось не дуже правильне у попередніх книгах. Однак цієї хитрості насправді не помічають, оскільки я роблю це в різних жанрах та оформленнях, і люди кажуть: “О, він розвивається. Він продовжує рухатись вперед”. Це хороше маскування, тому що люди сприймають все дуже буквально.

 

ПРО ЗВ’ЯЗОК ІЗ ДИТЯЧИМИ КНИГАМИ

Так може здатися, що книга “Клара і Сонце” є доповненням до роману “Не відпускай мене”. У багатьох аспектах так і є — між цими романами існує взаємозв’язок. Та разом із цим жанр нового роману був задуманий як ілюстрована книга для дітей. І це зацікавило мене не лише тому, що я мав ідею про Клару як оповідача, який не є людиною. Так, це має багато спільного з книжками, де оповідачами є плюшеві ведмедики, м’які іграшки і ляльки або тварини, але я вважаю такі книги дитячими не лише з цієї причини. У дитячих книжках ви можете побачити бажання дорослих захистити дітей, які будуть читати ці книги, від того, що насувається. Світ для них представлено дещо добрішим. Але в той самий час відчувається деяка напруга, тому що часто дорослі, які створили ці книги, не хочуть брехати дітям і відчувають необхідність залишити невеликі натяки, зокрема на печаль, смерть або щось темне, що чекає їх навіть без попередження. Ви часто бачите такі речі в малюнках та у самих історіях, тож я хотів, щоб це було притаманне книзі “Клара і Сонце”. Мені потрібен був цей дух, ця дитяча логіка. А візуально я хотів, аби в цього роману була атмосфера яскравого сонця, поля і благородних небесних кольорів. Та й Клара певною мірою має бачення і уяву підлітка, який не до кінця розуміє цей світ, але дуже швидко вчиться.

 

ПРО КЛАРУ

Як я вже згадував, ідея про дитячу історію закінчилась досить швидко. Коли я побачив можливість використати як протагоніста особу зі штучним інтелектом, це вмить відкрило для мене всі двері. Якщо ми маємо стороннього спостерігача, то можемо уважно зосередитись на специфічному аспекті людських слів. Це відчувається дуже природно для Клари, адже вона створена для того, щоб не давати підліткам почуватись самотніми. І таких, як вона, виробляють із комерційною метою. Спершу Клара бачить все крізь призму людської самотності. Вона дивиться з вітрини на вулицю і намагається розшифрувати все саме з погляду самотності. Вона намагається помітити самотність практично у всьому.  І помітити, як люди стараються цієї самотності уникнути. Коли вона починає жити з сім’єю, то розуміє, що на цю сім’ю насувається якесь горе, тож намагається його зупинити. Для неї стає цілком природним задаватись питаннями “Що означає любити?”, “Що мають на увазі люди, коли говорять, що люблять когось”, “Що буде, якщо вони втратять цю людину, адже вона є незамінною?”. Це справді має сенс. Мати такого зовнішнього оповідача як Клара — це спосіб усім нам зосередитися на деяких аспектах нашого життя з нової точки зору.

Переклад — Івана Грабського

Перегляньте оригінальне відео:

Коментарі

Щоб залишити коментар, необхідно

imageimage