"На жаль нічого не вдалось знайти за вашим запитом."
"На жаль нічого не вдалось знайти за вашим запитом."

Луцюк Анна

Роман для підлітків Тетяни Стрижевської «Лінія термінатора» насправді охоплює значно ширший віковий діапазон, адже історія одинадцятикласника Бориса, який в один момент втрачає звичне життя й опиняться з батьками в чужому місті, відтепер прожита мільйонами українців. Він сумує за Донецьком, кожен з рідних у свій спосіб пропрацьовує травму втрати. Авторка майстерно описує взаємодію між батьками та дітьми, між друзями й однокласниками. Перші закоханості і дорослішання тут відбувається одночасно з війною, Борис проходить непростий шлях, ця книжка і його особистість западе читачам, що люблять насичені історії, несподівані повороти і пронизливу чесність. Художниця Марія Луцак розповідає про роботу над оформленням «Лінії термінатора».

***

Мені було надзвичайно цікаво читати цей роман: історія Бориса, його непростого життя та взаємин захопила. Впевнена, неможливо переоцінити той біль, який відчувають люди, що вимушені покидати свій дім, тікаючи від війни. Зворушлива лінія юнацького кохання також прикувала увагу, пам’ятаю, що прочитала книгу за декілька днів, адже хотілося дізнатися, як розгортатимуться події далі та чим історія закінчиться. Одного разу в метро я навіть пропустила свою станцію, бо якраз була на моменті розв’язки і не хотіла відриватися від тексту.

Перед тим, як почати малювати, я завжди ґрунтовно готуюся до роботи, для мене важлива достовірність того, що зображую, та повне занурення в контекст, тому зазвичай починаю з начерків і маленьких ескізів, фіксую образи, що вимальовуються в голові в процесі читання, виписую певні деталі, які притаманні персонажу (як-от браслет Бориса, картинка на зошиті). Потім я переглядаю всі ці нотатки та на їх основі створюю композиційно цікаві ескізи, шукаю пластику тощо. Коли ідея і форма поєднані вдало, я збираю референси для того, що буде зображено, часто це фотореференси, які роблю самостійно. Ну а далі, після узгодження фінального ескізу, іде найцікавіше – виконання роботи в матеріалі (акварелі), це для мене така собі медитація, я вмикаю музику на фоні та насолоджуюся процесом роботи.

Завдяки влучно описаним образам мені вдалося зануритися в історію, зчитати те, що закладено в тексті, та відтворити на папері. Перейнявшись настроєм персонажа, було не важко створити його портрет. Також, можливо, все вийшло так, адже для постаті Бориса позував мій хлопець, і хоча я старалася зобразити достовірно саме героя книги, деякі його риси прочитуються.

Робота над обкладинкою тривала приблизно місяць, спочатку було багато маленьких замальовок, проте ідея вирішення обкладинки з зображенням фігури фрагментарно та панорамою Донецька мені спала на думку майже одразу. Був ще один робочий варіант, де я хотіла показати обличчя Бориса і Марії, а також відобразити поняття «лінії термінатора», проте рада, що ми зупинилися саме на першому ескізі, бо він краще відображає атмосферу твору.

***

Марія Луцак – художниця-графік. Народилася 1997 року в творчій родині у місті Києві, навчалася в Державній художній середній школі ім. Т.Г. Шевченка (2007-2014) та у Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури на графічному відділенні у майстерні проф. Чебикіна А.В. (2014-2018). З 2014 бере участь у художніх виставках та мистецьких заходах. Працює у різних техніках друкованої графіки, живопису, малюнку, займається ілюстрацією. У своїй творчості звертається до таких тем як почуття і стани людини, світ навколо, повсякденне життя та роль людини у ньому. Живе та працює у Києві.

 

Коментарі

Щоб залишити коментар, необхідно

imageimage