"На жаль нічого не вдалось знайти за вашим запитом."
"На жаль нічого не вдалось знайти за вашим запитом."

Дронь Артур

Олівія живе справжнім подвійним життям. Спершу у веселому й гамірному домі матері, а потім — у тиші й затишку з татом і його дружиною. Батьки десятирічної дівчинки розлучені, але Олівія не лише дає собі раду з таким життям на дві хати, а й насолоджується ним.

«Олівія і два її життя» — це вже третє видання у рамках проєкту «8 шляхів до емпатії» за підтримки програми Європейського Союзу «Креативна Європа». Книжка вийшла українською в перекладі Наталі Іваничук та оформленні Альбіни Колесніченко. Художниця створила обкладинку видання і багато атмосферних внутрішніх ілюстрацій. Пропонуємо вам дізнатися про цю роботу більше від самої Альбіни.

ПРО ПОЧАТОК РОБОТИ

Пропозицію проілюструвати книжку «Олівія і два її життя» я отримала після завершення роботи над книгою «Мирослава та інші з нашого двору» Ольги Купріян. У книжках було багато спільного: вони орієнтовані на один і той самий вік, а в основі сюжетів — життя дітей як воно є, з цікавими пригодами і випробуваннями. І гумор, гарний гумор! Ця книжка виявилася мені дуже близькою також за форматом: чорно-білі ілюстрації, створення персонажів, кольорова обкладинка. Чому б не проілюструвати? Тим паче, після приємного досвіду з попередньою книгою

Проєкти з такими часовими проміжками я називаю швидким, або проєктами «на одному подиху». На створення всієї візуальної частини знадобився місяць. Розпочала в липні, а на початку серпня ілюстрації вже були готові переміститися на сторінки книжки. Загалом це 21 внутрішня чорно-біла ілюстрація, відмальовані деталі, форзаци, обкладинка і створення образів всіх головних персонажів. У цей же час входила і комунікація з командою видавництва та узгодження всіх технічних питань, внесення коригувань.

Я дуже вдячна, що мені дали змогу самостійно обрати сюжети і розділи, які я хочу проілюструвати. І зробити це так, як я відчуваю. Ця довіра на початку роботи вплинула на те, з якою легкістю створювалися всі ілюстрації.

Найцікавішою частиною роботи над книжкою є розробка образів головних героїв. Спробувати через зовнішність, одяг, жести передати характер, настрій героя — це завжди дуже захопливо. Така співпраця з письменником нагадує мені переклад, бо словесний опис героя я переводжу у малюнок. І у цей момент герой оживає. Але разом з тим, створення героїв дуже — це дуже відповідальна частина роботи. Хочеться, щоб читач подивився на персонажа і без сумніву сказав: «це точно Олівія!» Для мене це найкраща мотивація.

 ПРО ПРОЦЕС ІЛЮСТРУВАННЯ

Образи персонажів вдалося відчути майже з першого разу. Якщо потім і були певні коригування, то незначні. Тут хочу висловити велику вдячність самій Гайді Лінде, авторці книги. У неї талант описувати персонажів у найменших деталях! Мені ж залишилося тільки зібрати образ у єдиний пазл.

Мені сподобалося, що образи героїв були не ідеалізовані, а близькі до людей, яких ми зустрічаємо у реальному житті. Зі справжніми переживаннями, проблемами і страхами. Наприклад, старший брат Олівії Рубен — це емоційний підліток, який прагне мати власний простір. Він швидко дратується, а читачам важко збагнути, в якому гуморі хлопець перебуває в певну хвилину. Ілюструвати таких персонажів — одне задоволення, бо добре відчуваєш їхні характери. Та й хто ж не був підлітком?

Моя улюблена ілюстрація у книжці — це зображення всієї родини і близьких друзів, на яку ви натрапите на форзаці. Подобається її настрій, динамічність і відчуття, що кожен із героїв може дозволити собі бути собою і відчувати будь-які емоції. А улюблений персонаж з намальованих — собака Ковбаса:)

ПРО РОБОТУ НАД ОБКЛАДИНКОЮ

Обкладинка — це найскладніше і найприємніше водночас. Щоразу відчуваю хвилювання від думки, що обкладинку будуть бачити на всіх полиця. До того ж часто саме обкладинка приваблює і зацікавлює (або ні) взяти книжку до рук, погортати, зазирнути всередину. А якщо це дитяча книжка, то відповідальності ще більше, адже потрібно зацікавити дитину познайомитися з історією з першого погляду.

Якщо дозволяє структура і час, я завжди залишаю створення обкладинки «на десерт» і відмальовую її як заключну ілюстрацію. Коли ти вже знайомий з усіма сюжетами, образи героїв стали рідними, добре відчув настрій оповідання і перейшов з книжкою на «ти». У такий момент труднощів не виникає, ілюстрація для обкладинки не вимагає зусиль, вона гармонійно виникає в уяві та продовжує внутрішні ілюстрації. Саме так цього разу і вийшло!

Для цієї книжки я створила шість варіантів обкладинки, які були схожими між собою за основною ідеєю, але різними за композицією і деталями. Спільно з колегами вдалося скомбінувати декілька найвдаліших і отримали цю обкладинку, якою всі залишилися дуже задоволені.

 ПРО ЧИТАЦЬКІ ВРАЖЕННЯ ВІД КНИГИ

Найбільше в книжці мене вразила фраза Олівії: «У світі багато бідних дітей, котрі не мають свого дому. А я маю аж два!». Мабуть, саме вона і стала поштовхом до створення саме такої обкладинки. Мене приголомшив і розчулив такий дорослий погляд героїні на ситуацію, в якій вона опинилася. Захотілося показати її любов до кожного з «будинків» ( і їхніх жителів), у яких вона відчуває себе щасливою і «вдома», де її завжди чекають, і де вона в безпеці.

Мене надихнула ця книжка, і я рада, що мала змогу попрацювати з нею. Дуже близькою є мова, якою вона написана: багато гумору який вдало поєднується з глибокими роздумами на соціально-важливі теми. Ця книжка не просто розважає, вона вчить важливим речам: просити вибачення і пробачати, приймати свої помилки, бути вдячним за досвід, чесним, зізнаватись у своїх почуттях, проявляти емоції, бути собою і бути справжнім другом.

 

Коментарі

Щоб залишити коментар, необхідно

imageimage