Зараз тема агресії у дітей болюча і закономірна. Тому відома психологиня, авторка книги «Таємниця Життя та смерті» Світлана Ройз підготувала для батьків 23 практики та гри, що допомагають «відреагувати злість», виплеснути агресію. Вони підходять для дітей різного віку. Всі ігри зібрані для різних «каналів агресії»: голос, зуби, руки, нігті, ноги, живіт, рефлексія-слова.

1. «Видихнути хмару» – уявити, що вдихнули хмару і видихнути її зі звуком, можна з грозою та блискавкою (ми розводимо руки – показуючи, який розмір хмари ми вдихаємо, а на видиху видаємо звук та зводимо руки, «зменшуємо» розмір хмари, долоні в кінці видиху з’єднуються, мов у хлопку. Можливо, супроводжуємо видих тупотінням ніг).

2. «Погода». Обережно простукуємо подушечками пальців долоні чи тіло дитини: cпочатку м’які доторки, немов дитину гладить сонечко і легкий вітер (стукаємо повільно, м'ягенько, тихо), потім вітер посилюється і починається дощ, починає йти швидше і тупотіти. Дощ посилюється –торкаємося сильніше, злива – ще сильніше простукуємо, гроза чи ураган – ще сильніше, дмухаємо і кричимо, вітер заспокоюється. Коли дощ стихає – поступово йдемо тихіше і повільніше. Закінчуємо «прекрасною погодою». Можна запропонувати, щоб дитина відігравала погоду кроками на місці – розгойдувалася, потім тупотіла ніжками, потім стрибала і кричала (коли грім), потім посміхалася та розслаблено погойдувалася при «ясній погоді».

3. «Собаки»: «перетворитися» на добрих собачок, що вихиляють хвостиками, потім – на злих собак, що гарчать одне на одного. А потім – знову на добрих собак, що принюхуються та знайомляться.

4. «Клац-клац»: клацати зубами, ніби від холоду; потім показувати зуби, як мавпочки; показувати зуби і гарчати, як тигри. Перетворитися на людей.

5. «РРРРР»: перетягувати тканину, тримаючи в зубах.

6. «Докричатись до Місяця»: якщо є можливість проявляти голос в повну силу. Уявити, що треба крикнути послання космонавтам чи інопланетянам – можна кричати з різних кутів кімнати одне до одного, можна спрямовувати звук «далеко-далеко».

7. «Плювалки»: виплюнути, видути з трубочки горошину (або будь-що інше) – в ціль.

8. «Лети!»: дмухати одне на одного, як на перо. Дозволити дути на дорослого, щоб його «здути» з місця.

9. «Штовхалки»: «відштовхнути повітряною хвилею» дорослого (партнера по грі), зробивши відштовкуючий жест руками – той «відлітає» від дитини.

10. «Подушковий бій» (якщо це доречно в умовах, яких живемо).

11. «Борці сумо»: засунути подушку під футболку і штовхатися. Подушка пом'якшуватиме удари.

12. Рвати папір і потім зібрати зі шматочків колаж (можна загадати будь-який образ або запропонувати дітям викласти та склеїти щось своє).

13. «Шкрябалки та дряпалки» – нігтями «прошкрябати» малюнок у тісті, у фользі, у крупі, плівці. У пакет, що закривається, залити фарбу. Дитина подушечками пальців і нігтями промальовує (дряпає) візерунки.

14. «Боулінг»: збивати будь-які предмети (дозволяємо порушити порядок).

15. «Злий бобер»: придумати злу тварину і поводитися так, як, ми припускаємо, може поводитися ця тварина. Потім перетворитися на добру тварину. Потім на людину.

16. «Випустити пазурі»: показати, як тигреня шипить і показує пазурі, коли хоче захиститися. Потім перетворитися на людину.

17. Малювати каляки-маляки, стиснувши в кулаку фломастер або олівець.

18. «У ціль»: зім'яти в руках папір, потім, як м'ячиком, потрапити ним у ціль.

19. Кричати в «мішок для крику», чи стакан, або в подушку.

20. «Бодалки – так-ні»: бодатися руками чи головою, говорячи по черзі – так чи ні.

21. «Люблю – не люблю»: говорити одне одному «я люблю, коли…» або «я не люблю, коли…»

22. «Радію – злюсь»: говорити одне одному «я злюсь, коли…», «я радію, коли…»

23. Можна уявити всередині тіла пружину, яка стискається-розтискається і підстрибує, присісти, обіймаючи коліна і розпрямитись, мов пружинка.

Допоміжні думки:

Важливо розповісти дитині, що емоція – це сигнал нашого мозку на те, що відбувається. Зараз агресивні прояві закономірні. Сама війна – надагресія.

Злість дітей важлива.

Злість така ж важлива, як і радість, і сум.

Від того, що ми відчуваємо емоцію, – ми не добрі та не погані.

Якщо ти злишся – ти не злий. Ти людина, яка зараз злиться.

Іноді, коли агресивність дуже сильна, ми уявляємо, як би все зруйнували, як би когось вдарили або навіть вбили. Зараз наша агресивність природна. Але ми в жодному разі не шкодимо собі та іншим.

Зараз ми маємо право ненавидіти та злитися. Але ми створені не тільки з ненависті та злості – що в нас ще є? Я відчуваю лють до ворогів, але я також продовжую відчувати любов до тих, хто мені близький. Я – більше­ ніж будь-яка моя емоція чи її прояви.